Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2020 року у справі №340/203/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 340/203/20

провадження № К/9901/24372/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 26.08.2020 в справі № 340/203/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2020, яке Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 26.08.2020 залишив без змін, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнив, внаслідок чого суд визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Управління Держпраці у Кіровоградській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в позові повністю.

Дослідивши зміст касаційної скарги Управління Держпраці у Кіровоградській області, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Предметом позову в цій справі є вимога визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області № КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року про накладення уповноваженими посадовими особами штрафу в розмірі 500 760 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2020 прийняв до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відкрив провадження у справі, одночасно постановивши розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів бере до уваги те, що згідно з приписами частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас положення частини 4 статті 257 КАС України передбачають, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд доходить висновку, що суд першої інстанції в межах власного судового розсуду мав передбачені законом повноваження ухвалити відповідне процесуальне рішення здійснення розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Суд касаційної інстанції наголошує, що процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), можуть переглядатися в касаційному порядку.

Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальної низки аналогічних за змістом вимог.

Цих або інших подібних передумов допуску до касаційного провадження справи незначної складності касаційна скарга не містить.

Верховний Суд наголошує, що згідно з вимогами абзацу 1 частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суди попередній інстанцій встановили, що на підтвердження факту працевлаштування позивачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідач посилається на відеозапис, зроблений під час проведення перевірки.

Своєю чергою суди першої та апеляційної інстанцій, безпосередньо дослідивши наведений доказ, наголосили на тому, що з наведеного відеозапису вбачається, що вказані фізичні особи заперечували факт працевлаштування у позивача та надання останньому будь-яких послуг.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 допитувались в суді першої інстанції як свідки.

Зокрема, ОСОБА_5 пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_1 25.09.2019 року він прибув на свою пасіку, яка розмішена на території зернотоку ТОВ "Нива", де він займається бджільництвом. Має відповідну угоду на розміщення пасіки та ветеринарно-санітарний паспорт. Різноробом у ФОП ОСОБА_1 ні у той день, ні в будь-який інший він не працював, про що 25.09.2019 року повідомляв інспектора праці.

Водночас ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначив, що він також є рідним братом ОСОБА_1 25.09.2019 року він знаходився на території зернотоку ТОВ "Нива" та ремонтував там власний вантажний автомобіль марки КАМАЗ, д. н. з. НОМЕР_1. Водієм у ФОП ОСОБА_1 він ніколи не працював.

Що стосується покликань позивача на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були в брудній робочій формі з забрудненими руками на території зернотоку, яку орендує позивач, і це підтверджує використання позивачем праці останніх без оформлення трудового договору, то колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про їхню безпідставність, оскільки останні фактично є припущеннями та не підтверджені жодними доказами.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та зважаючи на те, що Управління Держпраці у Кіровоградській області не довело факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 саме як найманих працівників та, як наслідок, порушення останнім приписів статті 24 Кодексу законів про працю України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16-ц вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Отже, аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені в справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, й зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками судів щодо їхньої оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

Інших обґрунтованих покликань на обставини, передбачені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі немає, і такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги те, що касаційна скарга Управління Держпраці у Кіровоградській області подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Керуючись приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 та положеннями пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 26.08.2020 в справі № 340/203/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб