Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.05.2018 року у справі №591/575/18

УХВАЛА

14 травня 2018 року

Київ

справа №591/575/18

адміністративне провадження №К/9901/49859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №591/575/18 за позовом громадянин Азербайджану ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про скасування рішення,

встановив:

В лютому 2018 року громадянин Азербайджану ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Управління державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в якому просив скасувати рішення відповідача №4 від 03.01.2018 року про примусове повернення позивача за межі України.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №4 від 03.01.2018 року головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича про примусове повернення за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання його покинути територію України у термін до 2 лютого 2018 року.

У касаційній скарзі Управління Державної міграційної служби України в Сумській області просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу примусового повернення іноземця за межі території України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №591/575/18 за позовом громадянин Азербайджану ОСОБА_1 до головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Циганок Віталія Анатолійовича, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про скасування рішення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

В.М. Шарапа