Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2021 року у справі №240/9256/20

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 240/9256/20

адміністративне провадження № К/9901/12138/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року в справі №240/9256/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.05.2020 №600 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- поновити його на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 21.05.2020;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 21.05.2020 по день проведення виплати.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 06 квітня 2021 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню рішення, зокрема судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу відповідача в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; поновлення на посаді; зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.

Отже, виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідачем у касаційній скарзі не наведено наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не наведено наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року в справі №240/9256/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова