Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.01.2021 року у справі №140/3791/19

УХВАЛА

14 січня 2021 року

м. Київ

справа №140/3791/19

адміністративне провадження №К/9901/36006/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Данилевич Н. А., Загороднюка А. Г.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 27 листопада 2019 року №371к, поновлення на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Волинської області з 03 грудня 2019 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення прокурора з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) та підпункту 1 пункту 19 розділу 2 Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - ~law5~) у зв'язку з неподанням позивачем заяви про переведення його на посаду прокурора у формі, установленій додатком 2 Порядку проходження прокурорами атестації.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та зазначив про помилкове застосування судами пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) та підпункту 1 пункту 19 розділу 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі-Закон №113-IX).

За приписами ~law8~) передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності ~law9~ займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах і не подали у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у встановлений строк відповідної заяви Генеральному прокурору про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію не подала, що і стало підставою для її звільнення.

У пункті 57 постанови від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а Верховний Суд зробив висновок, що неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law11~ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та ~law14~ викладеного у справі №200/13482/19-а, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини 1 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: Н. А. Данилевич

А. Г. Загороднюк