Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №520/900/2020

УХВАЛА

13 липня 2020 року

м. Київ

справа № 520/900/2020

адміністративне провадження № К/9901/15403/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року

у справі № 520/900/20

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (надалі -ліквідаційної комісії ДЗЕ НП України), Національної поліції України, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність ліквідаційної комісії ДЗЕ НП України протиправною по ненаданню вихідної допомоги при звільненні, у розмірі не менше 13886 грн. 95 коп. та ненаданню компенсації за несвоєчасний розрахунок, у розмірі 27773 грн. 09 коп. ;

- зобов'язати ліквідаційну комісію ДЗЕ НП України вчинити певні дії, а саме надати позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку 13886 грн. 95 коп. та здійснити компенсацію у розмірі середнього місячного заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з урахуванням середньої заробітної плати, яка складає 462 грн. 89 коп. з 02 грудня 2019 року по дату набрання рішенням суду законної сили;

- зобов'язати ліквідаційну комісію ДЗЕ НП України вчинити певні дії, а саме надати позивачу довідку про роботу та довідку про грошове забезпечення;

- судові витрати покласти на ліквідаційну комісію ДЗЕ НП України та судовий збір у розмірі 840 грн., 80 коп. ;

- зобов'язати Національної поліції України здійснити контроль за виконанням судового рішення;

- відповідно до статті 382 КАС здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність ліквідаційної комісії ДЗЕ НП України протиправною щодо не призначення щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням передбаченої пунктом 11 Порядку № 393 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року.

Зобов'язано ліквідаційну комісію ДЗЕ НП України призначити позивача щомісячну грошову допомогу у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням передбачену пунктом 11 Порядку № 393 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року.

Зобов'язано ліквідаційну комісію ДЗЕ НП України надати позивачу довідку про роботу та довідку про грошове забезпечення. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 420,40 за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії ДЗЕ НП України.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справах незначної складності, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.

Оскільки судом не встановлені та заявником не зазначено обставини, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, Верховний Суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 520/900/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак О. А. Губська