Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2021 року у справі №640/27833/20

УХВАЛА

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/27833/20

адміністративне провадження № К/9901/15123/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року

та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року

у справі № 640/27833/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету реформ Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича про зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голови Виконавчого комітету реформ Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича про зобов'язання вчинити дії, а саме - надати відповідь на звернення від 17.06.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету реформ Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича повернуто позивачеві.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року повернуто скаржнику.

На зазначені ухвали судів першої та апеляційної інстанцій позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Щодо касаційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Частиною 2 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у Частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених Частиною 2 статті 328 КАС України випадках.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд вважає касаційну скаргу позивача в частині оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року необґрунтованою, оскільки вказане рішення суду першої інстанції не переглядалось в апеляційному порядку, а тому відповідно до приписів частини 2 статті 328 КАС України не може бути оскаржено в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року.

Щодо касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до приписів статті 298 КАС України у випадку оформлення апеляційної скарги з порушенням вимог, встановлених статті 298 КАС України, до такої скарги застосовуються положення статті 298 КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року апеляційна скарга повернута апелянту у зв'язку із неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 17 лютого 2020 року, а саме - несплатою судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної та касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", передбачено, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подану заяву щодо незгоди з наявністю недоліків у апеляційній скарзі, визначених ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, в якій він зазначив про обізнаність про законодавче унормування порядку визначення розміру та механізму сплати судового збору, однак не може погодитись на сплату судового збору за нелегітимним, на його думку, нормативом.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі № 640/27833/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету реформ Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича про зобов'язання вчинити дії.

Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова