Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №9901/119/20

УХВАЛА

12 травня 2020 року

Київ

справа №9901/119/20

адміністративне провадження №П/9901/119/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИЛ

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовом до Вищої ради правосуддя із вимогами про визнання протиправним і скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 жовтня 2017 року №3116/3дп/15-17; про скасування повністю і закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за цим позовом, Суд керується таким.

За правилами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 10 статті 131 Конституції України установлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Водночас пунктом 3 частини 1 статті 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі-Закон №1798-VIII) Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Згідно з ~law8~ для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

~law9~ передбачено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Відповідно до ~law10~ за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Особливості розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді визначені ~law11~.

Частиною першою вказаної статті передбачено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Відповідно до ~law12~ скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.

Тотожні за змістом положення щодо порядку оскарження рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя передбачені ~law13~.

Аналізуючи викладені положення чинного законодавства, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 березня 2018 року в справі №11-66сап18 зазначила, що дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя в дисциплінарних провадженнях щодо суддів є квазісудом першої інстанції, оскільки здійснюють розгляд скарги на дії судді та приймають рішення на підставі балансу поданих доказів. Водночас розглядаючи скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя по суті здійснює перегляд таких рішень в апеляційному порядку, а Велика Палата Верховного Суду розглядає скарги на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, у касаційному порядку.

Отже, законодавством установлений інший порядок перегляду рішень Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, що виключає можливість здійснення щодо них адміністративного судового контролю в спосіб, про який просить позивач.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ураховуючи, що позивач оскаржує рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 жовтня 2017 року №3116/3дп/15-17, яке не може бути оскаржене безпосередньо до адміністративного суду, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в справі необхідно відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Проте оскільки розгляд таких спорів перебуває поза межами юрисдикції судів, підстав для роз'яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.

Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі №800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року в справі №9901/497/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 170, 248, 266 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її прийняття.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Р. Радишевська