Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №818/1680/18

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа №818/1680/18

адміністративне провадження №К/9901/24143/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гончарової І. А., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) в особі Харківського управління на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 позов ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" задоволено: визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, які полягають в нарахуванні ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" пені з податку на прибуток у сумі 145378,03 грн за період з
05.05.2015 по 02.08.2015; зобов'язано Офіс великих платників податків ДФС здійснити коригування даних в інтегрованій картці ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з податку на прибуток, виключивши з картки інформацію про нарахування пені у сумі 145378,03 грн за період з 05.05.2015 по
02.08.2015.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.08.2018 повернув, оскільки недоліки апеляційної скарги (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору) в установлений судом строк відповідач не усунув.

Відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 апеляційна скарга була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення строку визнано необґрунтованим). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 із зазначенням інших, поважних підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням аналогічних підстав для поновлення строку, що і в клопотанні, яке було подано разом з апеляційною скаргою.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що наведені у клопотанні доводи відповідача щодо його права на повторне звернення до суду після повернення первинно поданої апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від
12.07.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що неналежний майновий стан унеможливив сплату ним судового збору під час первинного звернення з апеляційною скаргою, внаслідок чого апеляційна скарга була повернута, а повторне звернення з апеляційною скаргою було поза межами строку, визначеного статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. А. Гончарова

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду