Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2020 року у справі №400/1257/19

УХВАЛА

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 400/1257/19

адміністративне провадження № К/9901/12686/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказів,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 12 листопада 2018 року № 718 про оголошення зауваження за "неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи підлеглих у частині забезпечення надходжень у погашення заборгованості з єдиного внеску у вересні 2018 року, що призвело до невиконання зазначеного індикативного показника";

- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС від 07 березня 2019 року № 31-дс про оголошення заступнику начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1 догани за "неналежне виконання посадових обов'язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема погашення боргу".

31 липня 2019 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 12 листопада 2018 року № 718 "Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2018 року" в частині оголошення зауваження ОСОБА_1.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року № 31-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1536,80 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 24.04.2019 № 0.0.1336057250.1, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 травня 2020 року.

27 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), враховуючи вимоги пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року).

Суд зазначив, що усунути недоліки касаційної скарги можливо шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень, надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав, на яких подано касаційну скаргу, із визначенням передбаченої (передбачених) Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням та направлення документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

09 червня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що кошторисом на 2020 рік не передбачені кошти на судові витрати, тому сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.

21 липня 2020 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 травня 2020 року до Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано платіжне доручення від 08 липня 2020 року № 495 про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Проте, відповідачем не надано уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав, на яких подано касаційну скаргу, із визначенням передбаченої (передбачених) Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами на його обґрунтування.

12 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду Державній фіскальній службі України продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №400/1257/19 тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, враховуючи приписи пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції ~law5~ та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law6~.

27 серпня 2020 року до Верховного суду надійшло клопотання відповідача про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що на момент подання касаційної скарги був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Також зазначає, що намір здійснення процесуальної дії у строк, навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії, є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

Проте, причини наведені заявником не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки до клопотання не додано належних доказів неможливості відповідачем сплатити судовий збір на час подання касаційної скарги, а також, що Державною фіскальною службою України вчинялися усі можливі та залежні від неї дії для реалізації свого права на касаційне оскарження.

Пунктом 4 частини першої статті 333 цього ж Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи, що Державною фіскальною службою України не подано відповідних доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у встановлений Судом строк, у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Суддів М. І. Смокович

О. Р. Радишевська