Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2021 року у справі №420/6806/20

УХВАЛА

07 липня 2021 року

Київ

справа №420/6806/20

адміністративне провадження №К/9901/19551/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Мацедонської В. Е., Смоковича М. І.

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в справі №420/6806/20 за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, з вимогами: визнати протиправними та скасувати рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором Одеської області ОСОБА_1; визнати протиправними та скасувати наказ Генерального прокурора від 27.07.2020 №192к; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Одеської області з 29.07.2020; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором Одеської області ОСОБА_1. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу Генерального прокурора від 27.07.2020 №192к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Одеської області з
28.07.2020. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2020 по день поновлення на посаді у загальному розмірі 129245 грн 20 коп.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором Одеської області ОСОБА_1. Визнано протиправними та скасовано наказ Офісу Генерального прокурора від 27.07.2020 №192к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Одеської області з
29.07.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

27 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу керівника Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в справі №420/6806/20 залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: доплати судового збору та надіслання відповідних доказів на підтвердження його сплати.

На виконання вимог Суду від скаржника надійшло платіжне доручення про сплату судового збору.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними і скасування рішення про неуспішне проходження атестації прокурором; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення; поновлення на посаді прокурора; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Одеської області.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення є:

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року (справа №200/13482/19);

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 7,9,12,13,15,17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення "Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19 вересня 2019 року"; підпункту 2 пункту 19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19 вересня 2019 року.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 листопада 2020 року (справа №200/13482/19), оскільки у цій справі висловлено правову позицію виключно щодо подання прокурором заяви про переведення та згоду на проходження ним атестації. Висновок про те, що обставини є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурор атестації, на який посилається скаржник, у цій справі не висловлювався.

Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України, якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 3 статті 334 КАС України.

За таких обставин необхідним є встановлення триденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в справі №420/6806/20.

2. Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/6806/20.

3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

6. Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: В. Е. Мацедонська

М. І. Смокович