Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2020 року у справі №9901/164/20

УХВАЛА

06 липня 2020 року

Київ

справа №9901/164/20

адміністративне провадження №П/9901/164/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Стародуба О. П.,

Суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г., Рибачука А. І., Шишова О. О.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя про визнання рішення неправомірним, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

30.06.2020 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла зазначена позовна заява.

В обгрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на суддів суду першої інстанції та суддів апеляційного суду Одеської області. Розгляд зазначеної скарги було передано на розгляд члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя - Гречківського П. М., який своєю ухвалою скаргу залишив без розгляду та повернув, з підстав її невідповідності вимогам пунктів 1, 2, 3, 4, 5 статті 44 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі за цим позовом, колегія суддів виходить з такого.

За змістом частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя (далі - ВРП).

За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Частиною 1 статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016р. №1402-VIII (далі - ~law11~) визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно зі ~law12~ дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. №1798-VIII (далі-Закон №1798-VIII), з урахуванням вимог Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. №1798-VIII (далі-Закон №1798-VIII.

За правилами ~law15~ дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

~law17~ визначено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.

Відповідно до ~law18~ дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

~law19~ встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених ~law20~, - повертає дисциплінарну скаргу заявнику.

Відповідно до ~law21~ рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1, висловлюючи свою незгоду із діями члена ВРП, оскаржує ухвалу про залишення без розгляду та повернення його скарги на дії суддів суду першої інстанції та суддів апеляційного суду Одеської області, яка, в силу положень ~law22~, оскарженню не підлягає, а тому у позивача відсутнє право на звернення із цим позовом до суду, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №9901/649/18 (ухвала від
30.10.2018р. ).

За правилами пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя про визнання рішення неправомірним, відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.

При цьому, зважаючи на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 08.04.2020р. у справі №11-883апп19, відповідно до якого поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно тлумачити з огляду на положення частини 3 статті 124 Конституції України в ширшому значенні як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, Суд не роз'яснює позивачеві до юрисдикції якого суду мав би належати розгляд даної справи.

Керуючись статтями 22, 170, 248, 266 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання рішення неправомірним, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Судді:

О. П. Стародуб

А. Ю. Бучик

Т. Г. Стрелець

А. І. Рибачук

О. О. Шишов