Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.08.2019 року у справі №560/333/19

УХВАЛА07 серпня 2019 рокуКиївсправа №560/333/19адміністративне провадження №К/9901/22096/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.перевіривши касаційну скаргу Військової частини А2573 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А2573 Шкапоїда Олега Володимировича, Військової частини А2573 про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та скасування наказів, стягнення грошових виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненіВСТАНОВИВ:У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командира Військової частини А2573, Військової частини А2573, в якій просив:- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2573 щодо непроведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні;- визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини А2573 №29а від 07 листопада 2018 року "Про призначення службового розслідування по факту законності виплати компенсації вартості за не отримане речове майно майору ОСОБА_1";
- визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини А2573 від 16 листопада 2018 року №286 "Про закінчення службового розслідування по факту законності виплати компенсації вартості за не отримане речове майно майору ОСОБА_1";- стягнути з Військової частини А2573 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 8999 грн. 92 коп. ;- стягнути з Військової частини А2573 на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 12758 грн. 95 коп. ;- стягнути з Військової частини А2573 на користь ОСОБА_1 38567 грн. 32 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 жовтня 2018 року по день винесення рішення без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб;- стягнути з Військової частини А2573 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 2086 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково:- визнано бездіяльність військової частини А2573 щодо невирішення питання про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно;- зобов'язано військову частину А2573 розглянути питання про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини А2573 щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні;- визнано протиправним і скасовано Наказ командира військової частини А273 №286 від 16 листопада 2018 року "Про закінчення службового розслідування по факту законності виплати компенсації вартості за неотримане речове майно майору ОСОБА_1" в частині, якою наказано вважати недійсним абзац 8 пункту другого Наказу командира військової частини А2573 (по стройовій частині) №270 від 31 жовтня 2018 року щодо виплати позивачу 8999,92 грн. компенсації вартості за неотримане речове майно;- стягнуто з військової частини А2573 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 8999 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 92 копійки.- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік у розмірі, визначеному відповідно до положень розділу ХХIV Інструкції Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260.Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу.
05 серпня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.За правилами частини
1 статті
334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.
Водночас пунктом другим частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Посада публічної служби, яку обіймав позивач (начальник оперативного відділення військової частини А2573) та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті
50 Закону України "Про запобігання корупції".Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями
3,
328,
333 КАС України Суд -УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А2573 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А2573 Шкапоїда Олега Володимировича, Військової частини А2573 про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та скасування наказів, стягнення грошових виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. ЖукН. М. Мартинюк