Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2021 року у справі №520/8940/2020

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/8940/2020

адміністративне провадження № К/9901/6569/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №520/8940/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15 червня 2020 року №405 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до оперуповноваженого СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19 червня 2020 року №167 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 24 червня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу з 24 червня 2020 року до дня винесення рішення у справі;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 24 лютого 2021 року засобами поштового зв'язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №120/1843/2020 й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 4 березня 2021 року визнано неповажними підстави пропуску строку касаційного оскарження та залишено касаційну скаргу без руху із наданням скаржнику десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності.

На виконання цієї ухвали та в межах встановленого строку, скаржник надіслав до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом із доказами отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції 25 січня 2021 року.

Ураховуючи викладене, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи, що справа №520/8940/2020 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, як на підставу звернення до суду із касаційною скаргою скаржник посилається на підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України й вказує, що касаційна скарга має для нього виняткове значення, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд наголошує, що посилання на відповідний підпункт пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має обов'язково наводитись у поєднанні із зазначенням підстави передбаченої частиною 4 статті 328 КАС України.

Так, у касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23 січня 2020 року у справі №820/3647/17. Однак правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин, які склались у справі №520/8940/2020, з огляду на умови застосування правових норм.

Так, у справі №820/3647/17 спірні правовідносини склались з підстав звільнення зі служби в поліції позивача за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" під час його тимчасової непрацездатності, що і стало, в подальшому, підставою для скасування оскаржуваного наказу. Натомість у справі №520/8940/2020, на час прийняття оскаржуваного наказу про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби, останній на лікарняному не перебував.

Разом з тим, вирішуючи питання подібності цих справ, необхідно зауважити, що вчинені позивачами у цих справах порушення службової дисципліни, які стали в подальшому підставою для їх звільнення зі служби, також не є тотожними.

Так, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №520/8940/2020.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №520/8940/2020 і поновити його.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №520/8940/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду