УХВАЛА05 листопада 2020 рокум. Київсправа № 620/58/20адміністративне провадження № К/9901/28469/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Шевцової Н. В.,суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.перевірив касаційну скаргу Військової частини А 2622 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі № 620/58/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2622 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛ:ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А2622, в якому просив:- визнати протиправною діяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.10 березня 2020 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
22 вересня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини А 2622 у цій справі повернуто особі, яка її подала, оскільки не усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не сплачено судовий збір.На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції Військова частина А 2622 подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 30 жовтня 2020 року.Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Згідно з частиною
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених
КАС України.
Частиною
3 статті
328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.Водночас, відповідно до частини
3 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини
3 статті
333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.Оскаржуючи судове рішення про повернення апеляційної скарги відповідач не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи Військової частини А 2622, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з судовим рішенням суду першої інстанції, а також наголошує на скрутному матеріальному становищі відповідача, що є достатньою підставою, на думку заявника касаційної скарги, для звільнення від сплати судового збору, та зазначає про неможливість обмеження доступу до правосуддя.Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.На підставі викладеного, керуючись частиною
3 статті
333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А 2622 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі № 620/58/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2622 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач Н. В. ШевцоваСудді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська