Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2020 року у справі №826/8886/17

УХВАЛА

01 квітня 2020 року

Київ

справа №826/8886/17

адміністративне провадження №К/9901/8391/20

Верховний Суд у колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Васильєвої І. А. (суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 826/8886/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.04.2017 №0016391404.

20.03.2020 (згідно відбитку поштового штемпеля на рекомендованому відправленні № 0411630244234) Головне управління ДПС у м. Києві направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
13.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
19.02.2020 у справі № 826/8886/17.

Повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від
19.02.2020 складений 24.02.2020.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком. Відтак, податковий орган протиправно застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія магнат" штрафні санкції, передбаченні статтею 18 Закону № 265/95-ВР.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно із пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що предметом оскарження в межах даної справи є податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0016371404, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" за порушення пункту 2 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 700,00 грн.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

В касаційній скарзі податковий орган посилається на правову позицію Верховного Суду, що викладена у в постановах від 05.03.2019 у справі № 826/10489/17, від
26.12.2018 у справі № 826/12347/17, від 12.06.2018 у справі № 826/11931/17, від
09.04.2019 у справі 3 826/7234/17, від 22.05.2018 у справі № 826/10001/17. В межах розгляду даних справ суд дійшов висновку про правомірність застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій у розмір 1 грн на підставі статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в зв'язку з наявністю нормативно закріпленого обов'язку у суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

В межах розгляду даної справи підставою для задоволення позовних вимог стала невірна кваліфікація податковим органом вчиненого позивачем порушення та неможливість застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки позивач не є суб'єктом, до якого можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 1 700 грн.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 12, 52, 248, частиною 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
19.02.2020 у справі № 826/8886/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

В. П. Юрченко