Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.12.2019 року у справі №400/854/19

УХВАЛА

03 грудня 2019 року

Київ

справа №400/854/19

адміністративне провадження №К/9901/33446/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Соколова В. М., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №400/854/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 4 березня 2019 року №58-ос про звільнення позивача з посади та податкової міліції ДФС України у запас; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС України у Миколаївській області від 5 березня 2019 року № 88-0 "Про оголошення наказу", яким оголошено наказ ДФС України від 4 березня 2019 року № 58-ос; поновити позивача на роботі (на службі) у податковій міліції Державної фіскальної служби України на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області Головного управління ДФС у Миколаївській області; стягнути з ДФС України та ГУ ДФС у солідарному порядку середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 4 березня 2019 року по дату винесення судового рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 4 березня 2019 року № 58-ос "Про звільнення з 4 березня 2019 року з посади та податкової міліції ДФС України у запас" (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" (через скорочення штатів) при відсутності можливості використання на службі, пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114 підполковника податкової міліції Шимченка О. Я. (М-019967), старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС України у Миколаївській області від 5 березня 2019 року № 88-0 "Про оголошення наказу", яким оголошено наказ ДФС України від 4 березня 2019 року № 58-ос. Поновлено позивача на роботі (на службі) у податковій міліції Державної фіскальної служби України на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області Головного управління ДФС у Миколаївській області. Стягнуто з Головного управління ДФС у Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 4 березня 2019 року по 25 червня 2019 рік у розмірі 32938,01 грн. Стягнуто з Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь позивача середній заробіток за один місяць у розмірі 11499,19 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу у якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, у зв'язку із проведенням реорганізації територіальних органів ДФС у Миколаївській області та ліквідацією управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області, позивача 20 вересня 2018 року було попереджено про наступне вивільнення.

Наказом ДФС України від 4 березня 2019 року № 58-ос ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції ДФС України у запас (з постановкою на військовий облік) за п. п. "г" п. 64 Положення (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі). Наказом ГУ ДФС від 5 березня 2019 року № 88-о позивачу оголошено наказ ДФС України від 4 березня 2019 року № 58-о. Згідно пункту 2 зазначеного наказу позивач вважається таким, що припинив виконання обов'язків по посаді з 4 березня 2019 року. Не погоджуючись з вищевказаними наказами, позивач оскаржив їх до суду.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу поновлення позивача на публічній службі.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач працював на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law17~, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.

Таким чином, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №400/854/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

В. М. Соколов

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду