Історія справи
Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №815/2856/18

УХВАЛА01 липня 2019 рокуКиївсправа №815/2856/18адміністративне провадження №К/9901/17333/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 рокуу справі №815/2856/18
за позовом ОСОБА_1до Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіна Дмитра Геннадійовичапро визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди.ВСТАНОВИВ:Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіні Дмитра Геннадійовича, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність начальника УСБУ в Одеській області, яка виразилася у не підготовці рапорту про закінчення передбаченого законодавством строку перебування позивача у його розпорядженні, починаючи з 19 листопада 2016 року по 21 січня 2018 року, який є підставою для прийняття Головою СБУ рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення;- визнати протиправною бездіяльність Голови СБУ Грицака В. С., яка виразилася у неприйнятті рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника управління (18 листопада 2016 року) на підставі поданого 22 січня 2018 року УСБУ в Одеській області рапорту №65/14-371 щодо подальшої виплати грошового забезпечення позивачу;- визнати протиправним рішення начальника фінансово-економічного управління СБУ Анікіна Д. Г., прийнятого за дорученням Голови СБУ, про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, викладене у листі СБУ №21/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року;- зобов'язати СБУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року та здійснити індексацію цих сум відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;- зобов'язати СБУ здійснити індексацію сум щомісячного грошового забезпечення, які позивачу були нараховані з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;
- стягнути з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1
70 000 (сімдесят тисяч)гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю УСБУ в Одеській області;- стягнути з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1
70 000 (сімдесят тисяч)гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю СБУ.Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Зобов'язано УСБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року ОСОБА_1 та Управління Служби безпеки України в Одеській області подали касаційні скарги.Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу управління Служби безпеки України в Одеській області задоволено.Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіна Дмитра Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди.У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції та рішення першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог.Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Згідно з частиною
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених
КАС.Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом позову у даній адміністративній справі є зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки; доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі ССудами встановлено, що наказом УСБУ в Одеській області №78-ОС від 23 лютого 2018 року, полковника ОСОБА_1, звільненого наказом Голови СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року, виключено зі списків особового складу. Призначено та виплачено йому за період перебування його у розпорядженні начальника Управління з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженого Наказом Служби безпеки України №35/ДСК-2008 року (далі - Інструкція №35/ДСК-2008), включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок згідно з пунктів 2.3.1, п.2.3.2, п.2.3.5, преміювання згідно з п.2.3.24 Інструкції.
За змістом пункту
2 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
2 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.На підставі наведеного, оцінивши характер та складність спору у цій справі, її суб'єктивний та об'єктивний склад, встановивши відсутність ознак необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.Посада ОСОБА_1 не відноситься до посад, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.Пунктом
2 частини
5 статті
328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом
2 частини
5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не містять підстав і відповідних обґрунтувань щодо наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, в матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач в період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року здійснював службу в умовах режимних обмежень, безпосередньо займався виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, та постійно співробітничав з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що припинення виплат додаткових видів грошового забезпечення позивачу здійснено на законних підставах та у спосіб передбачений абз. абз.6 та 7 п.3.2.1 Інструкції №35/ДСК, внаслідок реалізації процедури визначеної п.4.10 Інструкції №772 та абз.11 п.48 Положення, які визначають, що після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для дальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та касаційна скарга не спростовує наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року слід відмовити.На підставі викладеного, керуючись статтями
3,
328,
333 КАС України,УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №815/2856/18.2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач А. В. ЖукСудді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко