Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №815/2856/18

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №815/2856/18

адміністративне провадження №К/9901/17333/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року

у справі №815/2856/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіна Дмитра Геннадійовича

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіні Дмитра Геннадійовича, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність начальника УСБУ в Одеській області, яка виразилася у не підготовці рапорту про закінчення передбаченого законодавством строку перебування позивача у його розпорядженні, починаючи з 19 листопада 2016 року по 21 січня 2018 року, який є підставою для прийняття Головою СБУ рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Голови СБУ Грицака В. С., яка виразилася у неприйнятті рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника управління (18 листопада 2016 року) на підставі поданого 22 січня 2018 року УСБУ в Одеській області рапорту №65/14-371 щодо подальшої виплати грошового забезпечення позивачу;

- визнати протиправним рішення начальника фінансово-економічного управління СБУ Анікіна Д. Г., прийнятого за дорученням Голови СБУ, про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, викладене у листі СБУ №21/3/1-Я-3/5 від 25 квітня 2018 року;

- зобов'язати СБУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року та здійснити індексацію цих сум відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

- зобов'язати СБУ здійснити індексацію сум щомісячного грошового забезпечення, які позивачу були нараховані з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

- стягнути з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 70 000 (сімдесят тисяч)
гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю УСБУ в Одеській області;

- стягнути з Державного бюджету України через ДКС України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 70 000 (сімдесят тисяч)
гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю СБУ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано УСБУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень (п.2.3.3 Інструкції), надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки (п.2.3.8 Інструкції); доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (п.2.3.6 Інструкції), у розмірах, що були встановлені на дату його зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Одеській області (23 лютого 2016 року), починаючи з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року ОСОБА_1 та Управління Служби безпеки України в Одеській області подали касаційні скарги.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу управління Служби безпеки України в Одеській області задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до управління Служби безпеки України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України Грицака Василя Сергійовича, начальника фінансово-економічного управління Служби безпеки України Анікіна Дмитра Геннадійовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити надбавки та доплати, здійснити індексацію, стягнення моральної шкоди.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції та рішення першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом позову у даній адміністративній справі є зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку військовослужбовцям, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки; доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі С

Судами встановлено, що наказом УСБУ в Одеській області №78-ОС від 23 лютого 2018 року, полковника ОСОБА_1, звільненого наказом Голови СБУ №166-ОС від 09 лютого 2018 року, виключено зі списків особового складу. Призначено та виплачено йому за період перебування його у розпорядженні начальника Управління з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 р. 3 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженого Наказом Служби безпеки України №35/ДСК-2008 року (далі - Інструкція №35/ДСК-2008), включно грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок згідно з пунктів 2.3.1, п.2.3.2, п.2.3.5, преміювання згідно з п.2.3.24 Інструкції.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

На підставі наведеного, оцінивши характер та складність спору у цій справі, її суб'єктивний та об'єктивний склад, встановивши відсутність ознак необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

Посада ОСОБА_1 не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не містять підстав і відповідних обґрунтувань щодо наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, в матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивач в період з 19 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року здійснював службу в умовах режимних обмежень, безпосередньо займався виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, та постійно співробітничав з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що припинення виплат додаткових видів грошового забезпечення позивачу здійснено на законних підставах та у спосіб передбачений абз. абз.6 та 7 п.3.2.1 Інструкції №35/ДСК, внаслідок реалізації процедури визначеної п.4.10 Інструкції №772 та абз.11 п.48 Положення, які визначають, що після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для дальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та касаційна скарга не спростовує наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №815/2856/18.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. В. Жук

Судді Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко