Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2020 року у справі №537/4619/19

УХВАЛА

29 травня 2020 року

Київ

справа №537/4619/19

адміністративне провадження №К/9901/13345/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, за участю третьої особи - Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в Полтавській області), в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Полтавській області Гизили Д. А. про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2019 року ВП №58830530; зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником рішення суду не виконано.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, в позові відмовлено.

20 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року. Заявник, просить переглянути і скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і задовольнити позов.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У касаційній скарзі заявник послався на те, що зазначена справа має для нього виняткове значення, оскільки він є людиною похилого віку, потребує довготривалого лікування у тому числі і за кордоном, а внаслідок незаконних дій органу пенсійного фонду розмір його пенсії зменшено у десять разів. Водночас заявником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у цій справі ознак її важливості саме для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ, оскільки аргументи ОСОБА_1 зводяться до порушення його прав діями органу Пенсійного фонду, а не відповідача, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ. Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Оскільки предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження і наслідки розгляду скарги не впливають на формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 248, частиною 3 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, за участю третьої особи - Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська