Цивільно-правові договори з фізичними особами у 2021 році

Зміст:

• Поняття цивільно-правового договору в 2021
• Види і форми цивільно-правових договорів
• Відмінність цивільно-правового договору від трудового договору
• Розірвання цивільно-правового договору

Для багатьох підприємців знайома така форма договорів як «ЦПХ». Це грубе скорочення від виразу «договір цивільно-правового характеру». Така назва, як і цивільно-правовий договір, прижилася завдяки зручності конструкцій договорів і угод в Цивільному кодексі України (далі також - «ЦК України»), і - відверто кажучи - внаслідок надмірного зобов'язуючого для роботодавця і архаїчного трудового законодавства.

Втім, не дивлячись на абсолютно законну конструкцію цивільно-правового договору, незважаючи на свободу договору (стаття 6 і 627 ЦК України), яка включає в себе право контрагентів вільно визначати різновид договору для регулювання їхніх відносин - «захист прав працівника» в нашій правовій системі вкоренилося настільки, що відповідні контролюючі органи знаходять можливість побачити трудові відносини, навіть у підприємств, що працюють на підставі ЦПХ договорів з фізособами. Розглянемо все за порядком.

Користуйтеся консультацією: Дистанційна та робота вдома: загальні нюанси і відмінності

Поняття цивільно-правового договору в 2021

Поняття «цивільно-правовий договір» не визначене (саме в такому вигляді) у ЦК України. Втім - це і зрозуміло, адже таке формулювання, якщо керуватися наявним значенням, означає не всі договори в ДП України (хоча логічніше саме так його і трактувати) - а всього лише договори підряду, договори на надання послуг або будь-які інші договори визначають домовленість на виконання певної роботи фізичною особою.

Поглянути навіть на судову практику. Так, в зовсім недавній Постанові Верховний Суд, в складі колегії палати Касаційного цивільного суду 09 червня 2021 року по справі № 420/2174/19, вказав (в п. 40 мотивувальної частини рішення):

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Далі в цій статті, саме так і буде трактуватися це поняття.

Види і форми цивільно-правових договорів

Щодо різновидів і форми таких договорів, треба зауважити наступне. Відповідно до частини 1 статті 6 ЦК України - сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, визначити всі без винятку види цивільно-правових договорів (в розумінні, що прижилося на практиці), практично неможливо.

Найчастіше це:

• договори на надання послуг;
• договори підряду;
• договори субпідряду;
• договори доручення;
• договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт;
• будь-які інші зазначені та не зазначені в ЦК України договори, предметом яких є надання послуги або певного результату роботи.

Зупинимося на найбільш поширених - договорах підряду і договорах надання послуг. Як для першого, так і для другого різновиду, якщо ми говоримо про цивільно-правові договори - не встановлено обов'язкового нотаріального посвідчення (нотаріальної форми).

За загальним правилом, згідно зі статтею 208 ЦК України, угоди між фізичною та юридичною особою повинні укладатися в письмовій формі. Винятком є ​​угоди, передбачені ч.1 статті 206 ЦК України - а саме - ті що повністю виконуються сторонами в момент їхнього здійснення. Однак - цивільно-правові договори зазвичай укладаються на певний період, відповідно, наполегливо рекомендується укладати їх письмово, в одному документі, з чітко прописаними правилами, про які ми поговоримо далі.

Користуйтеся консультацією: Працівник довго хворіє: чи має право роботодавець розірвати з ним трудовий договір?

Відмінність цивільно-правового договору від трудового договору

Отже, ми вже визначили суть поняття цивільно-правового договору. Так в чому ж особливість таких? Що виділяє їх із загальної маси? Виділяє їх певна схожість з трудовими - так, у всякому разі, вважають в органах Держпраці, Мінсоцполітики і деякі суди, які вбачають наявність трудових відносин, коли між сторонами укладено цивільно-правовий договір.

Так, у 2019 році Мінсоцполітики настільки поглибилася в питання (мабуть, з метою притягти до відповідальності якомога більше суб'єктів підприємництва, які використовують цілком законну цивільно-правову конструкцію - договір ЦПХ), що вніс законопроект (посилання на оф. Текст: https://www.msp.gov.ua/projects/401/ ), який встановлював відповідальність роботодавця, цитую: «за виконання особою робіт або надання послуг на підставі договору, укладеного на загальних підставах цивільного законодавства, якщо робота виконується, або послуги надаються - в рамках трудових відносин (15 - 30 мінзарплати, що на сьогодні, якби законопроект був прийнятий, становило б від 90 000 грн. до 180 000 грн.) ». Але, на щастя, законопроект не був прийнятий.

Втім, це не зупиняє органи Держпраці продовжувати (при перевірках), шукати в кожному ЦПХ договорі суб'єкта підприємництва з фізособою трудові відносини, знаходити їх (іноді «чіпляючись» до випадкових слів, наприклад, «кадрове діловодство» в тексті, який взагалі стосується персональних даних - див. рішення ВС КГС 09 червня 2021 року по справі № 420/2174/19) - і намагатися стягувати «драконівські» штрафи. Про такі перевірки договорів органами нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю - можна написати ще одну статтю, однак, повернімося до теми.

Так, в листі сказано: «Виконавець, на відміну від працівника, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо інше не передбачено цивільно-правовим договором) і виконує її на власний ризик. Питання використання матеріалів та інструментів, необхідних для надання послуг або виконання робіт, визначається умовами цивільно-правового договору. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.

Характерними ознаками трудових відносин є систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003: 2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р № 327; обов'язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації з урахуванням Закону України «Про охорону праці» та інші.

При виконанні роботи за ознаками, що характерні для трудових відносин, з особою треба укладати трудовий договір.»

У своїх роз'ясненнях на офіційному сайті, Держпраці в Тернопільській області, навіть сформував таблицю наочної різниці трудового і цивільного договору: https://te.dsp.gov.ua/trudovyj-dogovir-ta-tsyvilno-pravova-ugoda-yak-ne-pomylytysya-robotodavtsyu-u-vybori-2/.

Проте зупинимося більше на судій практиці у цьому питанні. Так, вона визначила наступні критерії (в постановах Верховного Суду від 09.06.2021 року по справі № 420/2174/19 (поки найактуальніша), від 04.07.2018 року у справі №820/1432/17 від 06.03.2019 року, по справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 року у справі №815/954/18) відмінності трудового договору та цивільно-правового:

1. Предмет договору:

• За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу за певною однією або кількома професіями, спеціальностями, посадами відповідної кваліфікації, виконувати певну трудову функцію в діяльності підприємства.
• За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

2) Тривалість роботи:

• Після закінчення виконання певного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва. Трудовий договір зазвичай укладається на невизначений час.
• Після закінчення виконання роботи/послуги, особливо після отримання бажаного результату - сторони укладають акт прийому-передачі послуг (робіт), і здебільшого припиняють відносини по виконанню даного конкретного завдання.

3) Оплата:

• Характерними ознаками трудових відносин (трудового договору) є систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат). Праця має гарантовану оплату, саме в трудових відносинах гарантується мінімальна заробітна плата - не в цивільно-правових.
• Виконавець одержує не заробітну плату, а оплату за послуги/роботи. Зазвичай оплачується результат праці, відповідно оплата конкретних сум відбувається в терміни, які залежать від отримання конкретного результату - без прив'язки до систематичності (хоча на мій погляд спірне питання, яке критерієм не повинен бути - але такий є і суди звертають увагу на щомісячну, щоквартальну і іншу системну плату).

4) Самостійне визначення порядку виконання роботи:

• Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Відповідно, за трудовим договором працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку; (Роботодавець зобов'язаний з ними його ознайомити), а також, з правилами охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо - яким працівник зобов'язаний керуватися при виконанні трудової функції. Роботодавець зобов'язаний надати робоче місце, а працівник (якщо мова не йде про винятки, наприклад, дистанційна і робота вдома) - повинен протягом робочих годин знаходиться на робочому місці.

• За цивільно-правовим договором, виконавець, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Ознаки цивільно-правового договору це, так скажемо, «організаційна незалежність» від замовника: якщо немає інших розпоряджень у зв'язку з характером робіт/послуг - виконавець сам визначає, коли йому працювати, де йому працювати, які інструменти використовувати, кого брати в допомогу (якщо відносини не передбачають особистого надання послуг/виконання робіт). У договорах підряду (якщо інше не передбачено договором) матеріали забезпечує підрядник. Він же забезпечує інструменти і безпеку своєї роботи, терміни її виконання.

Користуйтеся консультацією: Щорічна відпустка - 2021 різновиди, тривалість, умови надання

Тут варто процитувати п.50 мотивувальної частини Постанови ВС КМР від 09 червня 2021 року по справі № 420/2174/19:

«З порівняння трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, він не зараховується в штат установи (організації), йому не вноситься запис до трудової книжки і не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.»

5) Сторони договору:

• У трудовому договорі «працівник» і «роботодавець» (в Кодексі законів про працю України (далі - «КЗпП») - іменується як власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа);
• Цивільно-правовий договір на надання послуг зазвичай визначає сторони як «виконавець» і «замовник». Договір підряду з фізичною особою - як «підрядник» і «замовник».

6) Відповідальність:

• Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється тільки імперативними нормами (КЗпП України та інші акти трудового законодавства). Вони не можуть змінюватися сторонами в договорі (а навіть якщо можуть - рідкісний випадок трудових контрактів, і лише зі своїми обмеженнями). Тільки з працівником можна укладати Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (форма затверджена постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р № 447/24) і встановлювати спеціальні умови матеріальної відповідальності. Тільки в трудових відносинах застосовуються заходи дисциплінарної відповідальності.
• Відповідальність виконавця послуг в цивільно-правових відносинах визначається - у більшості випадків - у договорі, а те, що ним не врегульовано - чинним законодавством України.

7) Вказівки з питань роботи:

• Праця, у працівника, юридично несамостійна. Протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи) - шляхом виконання вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу. Саме трудовий договір визначає виконання протягом встановленого робочого часу відповідних норм праці.

8) Колектив:

• Здійснення трудової діяльності відбувається здебільшого у складі трудового колективу.
• У цивільно-правовому договорі, мова про трудовий колектив взагалі не йде. Так, робота може бути пов'язана з персоналом замовника, але виконавець не перебуває в штаті, не є членом трудового колективу замовника, не створює і не стає членом профспілки у замовника і не бере участі в укладенні колективного договору, як працівники замовника.

9) Соціальні гарантії

• У трудових відносинах (що може відображатися в трудовому договорі) роботодавець забезпечує соціальні гарантії.
• У ЦПХ договорах - ні.

На що ще суд звертає увагу:

• на використання конструкцій в цивільно-правовому договорі, які властиві виключно трудовому праву (наприклад, «охорона праці», «норми праці», «відпустку» (вона не потрібна - виконавець сам собі її визначає, коли вважатиме за потрібне), «соціальні гарантії», «мінімальна заробітна плата» (тільки в трудових відносинах), «робоче місце», «колективний договір», «звільнення» тощо);
• на змішування понять. Так, юридично не правильно говорити «цивільно-трудовий договір». Не розуміють ані суди, ані тим більше уповноважені органи, такої конструкції. Також, виконавець не може отримувати заробітну плату, йому не може встановлюватися випробувальний термін. Замовник не повинен забезпечувати виконавцю право на вихідний, на відпустку (так, ми всі розуміємо, що з рекомендовано звертатися до виконавця в робочий час, якщо немає терміновості - але прописувати в договорі таке зобов'язання замовника не рекомендується). Не припиняються відносини в цивільно-правовому договорі звільненням, вихідна допомога виконавцю не надається. Не надаються також лікарняні, відпускні, відрядні.
• на факти оформлення інших документів на виконавця (властивих виключно кадровому діловодству). Наприклад, наказу про стягнення з працівника шкоди, наказу про дисциплінарне стягнення, документів про призначення на посаду ітд., визначення в штат).

Пам'ятайте, відносини сторін в цивільно-правовому договорі засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників. Необхідно правильно складати цивільно-правові договори і правильно визначати різновид відносин, керуючись вищевикладеними критеріями, зменшуючи ризики негативних наслідків для підприємства.

Адже, уповноважені органи, вважають, що якщо відносини мають ознаки трудових, а з працівником не укладено трудовий договір і / або не видано наказ про прийняття на роботу (з відповідними формальностями) - значить трудові відносини не оформлені. А за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - накладається штраф (ст. 265 КЗпП) - в розмірі 10-кратної поточної мінзарплати (зараз це 60 000 грн.) за кожного працівника. І той факт, що з працівником укладений цивільно-правовий договір (якщо доведено наявність фактичних трудових відносин, або ж сам договір дає передумови так вважати) - не звільняє від штрафу.

Читайте статтю: Чи законні Відрахування Із зарплати за заявити працівника?

Розірвання цивільно-правового договору

Цивільно-правові договори розриваються згідно з прописаними умовами договору, або закону. Важливо не плутати з припиненням, оскільки розірвання є всього лише однією з кількох причин припинення договору. Розірвання договору - це найчастіше достроковий спосіб припинення договірних відносин, в разі появи певних обставин або волевиявлення сторін (або однієї з них).

Якщо мова йде про договори послуг - згідно зі статтею 907 ​​ЦК України - договір про надання послуг може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених:

• угодою сторін (тобто згідно з прописаними заздалегідь підставами в договорі);
• Кодексом або іншим законом.

Підставами встановленими ЦК України, є:

• (п.1, ч.1, статті 611) в разі порушення зобов'язання;
• (ч.2 ст. 634) стосується тільки договорів приєднання - на вимогу сторони, яка приєдналась, якщо вона позбавляється прав, які зазвичай мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналась. Виходячи зі своїх інтересів, така сторона не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору;
• (ст. 651) за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;
• (ст. 651) за рішенням суду - на вимогу однієї зі сторін - в разі істотного порушення договору другою стороною; Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
• (ст.652) у зв'язку з істотною зміною обставин (тобто, вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах). Можливо це лише за рішенням суду, за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена ​​причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їхнього виникнення при всій обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Якщо мова йде про договори підряду (договори на виконання робіт) - тут до перерахованих вище додаються такі підстави для розірвання договору:

• (Ч.4, абз.2 ч.5., ст. 844 ЦК України) Для підрядника - у разі відмови замовника від збільшення кошторису. Для замовника - якщо виникло істотне перевищення приблизного кошторису, а замовник, не згоден на це.
• (Ч.2, 3, 4 ст. 849 ЦК України) Для замовника - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в термін стає явно неможливим. Або, якщо стало очевидним, що робота не буде виконана належним чином, а підрядник в призначений замовником строк не усунув недоліки робіт. Також врахуйте, що Замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
• (Ч.2 ст. 852 ЦК України) Для замовника - при наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.
• (Ч.1 ст. 848 ЦК України) Для підрядника - якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи. А, якщо це загрожує життю і здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник взагалі зобов'язаний відмовитися від договору підряду.
• (Ч.3 ст. 858 ЦК України) Для замовника - якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки в роботі є істотними та такими, які не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний термін.

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Адвокат Трофименко Ірина

Джерело: юридичний ресурс Протокол