Правовий захист операцій з криптовалютами: примарний чи реальний ?

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Правовий захист операцій з криптовалютами: примарний чи реальний ? - 0_53716500_1625578063_60e45a4f832c4.jpg

Ралі зі стрибками цін на криптовалюти, особливо Bitcoin, спостерігають навіть ті громадяни, які далекі від системного інвестуванню. У моменти шаленого росту крипотовалют і професіонали, і початківці інвестування подумки мріють укласти свої накопичення в крипту, сподіваючись відразу стати багатими.

У світовій інвестиційній пресі прийнято вважати криптовалюту популярним та привабливим інвестиційним інструментом, однак при цьому необхідно пам’ятати, що, окрім інвестиційної привабливості, важливий також юридичний захист та відсутність обмежень у цивільному обороті вказаного предмета інвестування.

Іншими словами, важливо знати, чи визнають державні інституції в Україні операції з криптовалютою, чи можливо наразі отримати інвестору дієвий юридичний захист у випадку недотримання іншою стороною своїх договірних зобов’язань щодо таких активів або чи спроможні правоохоронні органи захистити інвесторів від протиправних посягань на їхню власність.

Зважаючи на припис частини першої статті 19 Конституції України, пряма відсутність заборони в законодавстві на користування криптовалютою та її правова невизначеність надає інвесторам, з одного боку, певну свободу в її цивільному обороті, а, з іншого, – відсутність чіткого алгоритму юридичного захисту.

Позиція державних інститутів щодо правового статусу озвученого питання досить обережна. Так, у спільній заяві фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні від 30.11.2017 р. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку й Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, переконані, що складна правова природа криптовалют не дає змоги визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою й платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

У згадуваній вище заяві зазначено, що будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації в криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати перш ніж здійснювати операції з криптовалютами. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик.

До основних ризиків операцій із криптовалютами регулятори зараховують:

- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад, у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти або інфраструктуру користування;

- відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти, оскільки заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, бо такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

- можливість шахрайства. Заощадження в криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами в національній чи іноземній валюті єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Проте через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги й інвесторам, і користувачам;

- складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики − спекулятивність і неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції в криптовалютах;

- відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах; також вони не є законним засобом платежу та валютою – усе це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Що ж відбувається на практиці?

Судової практики стосовно захисту прав, пов’язаних із крипто валютою, досить мало. Проаналізувавши наявну, можна зробити висновок, що суди по-різному ставляться до цього питання й у зв’язку з відсутністю законодавчого визначення правової природи криптовалюти, можуть відмовити в судовому захисті.

- Суд визнав криптовалюту віртуальною річчю і відмовив на основі цієї причини в судовому захисті. Так, рішенням Дарницького районного суду від 24.03.2016 року у справі 753/599/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/56686444), підтриманим Апеляційним судом міста Києва, позивачу було відмовлено в задоволенні позову про витребування від відповідача Bitcoin у якості оплати за виконану роботу. Суд мотивував своє рішення тим, що криптовалюта належить до віртуально-цифрової продукції й не є предметом матеріального світу, не має індивідуальних ознак, її порядок обігу нормативно не врегульовано, а тому вона не може бути об’єктом судового захисту.

- Суд визнав наявними у сторін правовідносин щодо купівлі-продажу криптовалюти. Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2020р. у справі 922/95/20 фактично визнав чинність публічного електронного договору щодо придбання криптовалюти та підтвердив законність виконання зобов’язань за ним. У своєму рішенні суд визнав правову природу криптовалюти, як титульні знаки. Із постановою можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93327784.

- Банк затримав переказ коштів із рахунку позивача, відкритого на криптобіржі, на власний картковий рахунок в іноземній валюті у зв’язку з правовою невизначеністю статусу криптовалюти. Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів у вигляді пені за прострочення проведення Банком відповідного переказу. Рішенням від від 23 липня 2020 року, підтриманим постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/46845/19-ц, суд частково задовольнив згадуваний позов, стягнув із Банка пеню та визнав, що фінансові операції можуть бути зупинені банками винятково на підставі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Крім того, суд установив, що операції з купівлі-продажу криптовалют не належать до арбітражних операцій на ринку FОRЕХ та визнав криптовалюту цифровою (віртуальною) валютою і фактично, підтвердив законність операцій із нею у вигляді укладання публічних електронних договорів, розміщених на сайті криптобіржі. Із рішенням можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95524461.

- Криптобіржі блокують криптоактиви на електронних гаманцях за запитами правоохоронців. Ознайомившись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі 420/7905/20, можна зробити висновок, що інспектори департаменту кіберполіції Національної поліції України розуміють, що таке криптовалюта і які потрібно вчиняти оперативні дії в разі її крадіжки. Відповідно до змісту згадуваного рішення, інспектор відділу управління протидії кіберзлочинам в Одеській області департаменту кіберполіції Національної поліції України у формі письмового звернення до кріптобіржі просив заблокувати виведення криптовалюти з електронних гаманців у зв’язку з розслідуванням інциденту з крадіжкою цієї криптовалюти в інших осіб і наявністю підстав вважати, що викрадена криптовалюта була переведена на відповідні електронні гаманці, які необхідно заблокувати. У результаті належно складеного звернення біржа його задовольнила, відповідні електронні гаманці було заблоковано. Із рішенням можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93786356.

Отже, невелика судова практика, брак однозначної позиції щодо правового статусу криптовалют та відсутність позиції Верховного Суду із цього приводу не дають підстав стверджувати, що існує можливість судового захисту криптовалютних інвестицій на території України.

Тому під час прийняття рішення про вибір чергового об’єкта інвестування важливо пам’ятати, що в нашій державі нині не все так «гладко» з правовим захистом інвестицій у криптовалюти.

Автор статті: Сергій Лисенко та партнери

2073
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0