Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до Трускавецькоп мiськоп ради (далі - Міськрада), реєстрацiйноп служби Трускавецького мiського управлiння юстицiп (далі - реєстраційна служба), за участю Генеральноп прокуратури Украпни, про визнання протиправним i скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати пункти 18, 18.1 рішення Трускавецької міської ради від 25 квітня 2013 року № 514 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) по АДРЕСА_1 м. Трускавці ОСОБА_12, ОСОБА_13 та надання у спільну сумісну власність цим особам зазначеної земельної ділянки для ведення садівництва за рахунок земель міської ради, визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку, видане на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на цю земельну ділянку.

Трускавецький міський суд Львівської області постановою від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2014 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 грудня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін. Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд виходив із того, що оскаржуване рішення Міськради прийнято без дотримання вимог санітарних норм, оскільки, як установили суди, його прийняття призвело до обмеження забезпечення безперешкодного доступу працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» до колектора, проїзду для автотракторної техніки, організації правильної експлуатації колектора, проведення ремонту, технічного обслуговування, чистки та промивки тощо.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_13, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 17, 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, провадження у справі закрити.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року (№ К/800/21073/14), 2 червня 2015 року (№ К/800/31357/13), 17 червня 2015 року (№ К/800/54404/14) про закриття провадження у справах, предметом позову у яких була перевірка правильності рішень органу місцевого самоврядування щодо передачі прав на земельні ділянки.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом статті 17 КАС.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується права власності ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на земельну ділянку, тобто цивільного права, а отже, суди дійшли помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Оскільки суди помилково розглянули справу у порядку адміністративного судочинства, всі ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до пункту «б» частини другої статті 243 КАС - закриттю.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_13 задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2014 року, постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 10 жовтня 2013 року скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. Кривенда В.В. Кривенко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький