Історія справи

Постанова КЦС ВП від 25.01.2023 року у справі №676/47/21
Постанова КЦС ВП від 25.01.2023 року у справі №676/47/21
Постанова ВССУ від 02.04.2026 року у справі №676/47/21
Постанова КЦС ВП від 25.01.2023 року у справі №676/47/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 676/47/21

провадження № 61-13830св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратурив інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, ОСОБА_5 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року в складі колегії суддів: Талалай О.І., П`єнти І. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У січні 2021 року керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратурив інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Слобідсько-Кульчієвецької сільської радизвернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про зобов`язання привести у попередній станта повернути земельні ділянки водного фонду.

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, посилаючись на те, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», ухвалою від 14 травня 2025 року залишив позовну заяву без руху та надав прокурору строк для усунення недоліків, а саме: для надання оцінки (експертно-грошової оцінки) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0035, 6822489100:01:001:0078, 6822489100:01:001:0034, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, а також для надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельних ділянок з кадастровими номерами 6822489100:01:001:0035, 6822489100:01:001:0078, 6822489100:01:001:0034, оцінка (експертно-грошова оцінка) яких здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Ухвалою судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Вказана ухвала мотивована тим, що прокурор не виконав вимоги, зазначені в ухвалі від14 травня 2025 року, натомість 23 травня 2025 року подав через систему«Електронний суд» додаткові пояснення, у яких просив продовжити розгляд справи.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважавпередчасним висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без рухута в подальшому - без розгляду, оскільки, на думку суду, існує необхідністьдослідження обставин добросовісності чинедобросовісності дій відповідачів (набувачів майна) під час розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

03 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року та залишити в силі ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2025 року.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заявник, зокрема, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень процесуального законодавства у справах, пов'язаних із: залишенням позову без розгляду у зв'язку з невнесенням прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у випадку, коли норма про таке внесення набула чинності після подання позову у триваючих правовідносинах; відмежуванням зворотної дії Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від безпосереднього застосування його до триваючих процесуальних правовідносин.

Крім того, наголошує, що прокуратурою не було виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, не наведено жодних поважних причин такого невиконання, що свідчить про порушення принципу добросовісності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

10 грудня 2025 року цивільна справа № 676/47/21 надійшла до Верховного Суду.

Кам'янець-Подільська окружна прокуратура подала відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Інші учасники справи у встановлений судом строк відзиви на касаційну скаргу не подали.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає залишеннюбез задоволення з таких підстав.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким, зокрема, внесенізміни до статей 388 390 391 ЦК Українита статей 177 185 265 ЦПК України.

Так, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою, згідно з якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2, відповідно до якого у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяв.

Також частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом 3, згідно з яким якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюються на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим у разі подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача норми частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування норм частини п'ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Водночас у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Подібні висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2025 року в справі № 127/8274/24, від 01 грудня 2025 року в справі № 354/419/25, від 10 грудня 2025 року в справі № 354/417/25, від 10 грудня 2025 року в справі № 354/1754/24, від 04 лютого 2026 року в справі № 354/358/25.

У цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, посилався на недобросовісність набувачів спірних земельних ділянок. Зокрема, вказував на належність таких земельних ділянок до земель водного фонду, що виключає можливість набуття їх у приватну власність.

При цьому у поясненнях, наданих на виконання вимог ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2025 року, прокурор також зазначав, що відповідачами у справі є недобросовісні набувачі, які були обізнані щодо незаконності виділення, самовільного зайняття та отримання в дар земельних ділянок водного фонду.

Таким чином, оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів земельних ділянок, тому положення частини п'ятої статті 390 ЦК України доспірних правовідносин не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувачів суд може вирішити лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.

Врахувавши наведене та необхідність дослідження під час розгляду справи по суті обставин добросовісності/недобросовісності дій відповідачів (набувачів майна), апеляційний суд правильно вважав, що висновок суду першої інстанції про залишення позову без руху та в подальшому - без розгляду, є передчасним.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко