Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 990/162/23

Провадження № 11-84заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Усенко Є. А.,

суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 (судді Шишов О. О., Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенко М. М.),

УСТАНОВИЛА:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції позовну заяву до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просив: визнати порушення ВРП його прав, передбачених абзацом третім статті 7, статтею 12 Закону України «Про звернення громадян», щодо розгляду його повідомлення про підозру в скоєнні злочину; зобов`язати ВРП застосувати абзац третій статті 7 Закону України «Про звернення громадян» після належної реєстрації його повідомлення про скоєння злочину від 19.07.2023 та відкриття дисциплінарного провадження; зобов`язати ВРП після виконання вимог абзацу третього статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслати відповідне повідомлення на його особисту електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що, повідомляючи ВРП про скоєння злочину, він сповідався на своєчасне виконання цим конституційним органом вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо терміну розгляду звернення громадян не більше одного місяця від дня його надходженнята абзацу третього статті 7 цього Закону щодо обов`язку органу державної влади направити звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, якщо порушені у зверненні питання не входять до його повноважень, не пізніше п`яти днів.

1.3. Тож, оскільки всі розумні строки розгляду та отримання відповіді на подане ним повідомлення пройшли, позивач звернувся безпосередньо до суду відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

2.1. Ухвалою від 25.08.2023 Касаційний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 990/162/23.

2.2. Ухвалою від 23.11.2023 Касаційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 990/162/23 як другого відповідача голову ВРП Усика Григорія Івановича та як третіх осіб Національне антикорупційне бюро України, Верховну Раду України, народного депутата України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, Етичну раду, а ухвалою від 20.03.2024 визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М. від участі у розгляді справи № 990/162/23 і передав цю заяву до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

2.3. 21.03.2024 ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду заяви про виправлення описок в ухвалах від 23.11.2023 та від 20.03.2024.

2.4. Заяву про виправлення описки в ухвалі від 23.11.2023 позивач умотивовує тим, що, відмовляючи цією ухвалою у задоволенні його клопотання про залучення до участі у справі № 990/162/23 як відповідача Усика Г. І. , суд першої інстанції допустив описку, зазначивши Усика Г. І. як фізичну особу, а не як голову ВРП, чим обмежив службові повноваження зазначеної посадової особи. Що ж до ухвали від 20.03.2024, то позивач вважає, що в ній Касаційний адміністративний суд зробив описку, зазначивши, що заява про відвід колегії суддів «необґрунтована» замість «обґрунтована», та передавши справу на авторозподіл для визначення іншого судді для вирішення питання про відвід. Водночас ОСОБА_1 вважав, що якщо вказані ним недоліки в ухвалах від 23.11.2023 та від 20.03.2024 не були викликані лише опискою, то за таких обставин в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 фактично зазначено завідомо неправдиві відомості.

2.5. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2024 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні цих заяв.

2.6. Касаційний адміністративний суд виходив з того, що в описовій та мотивувальній частинах ухвали від 23.11.2023 було зазначено про суб`єктний стан Усика Г. І. , а саме що він є головою ВРП. Суд першої інстанції виснував, що зауваження до тексту зазначеної ухвали, які ОСОБА_1 вважає опискою, перш за все, не мають ознак описки, а по-друге, не мають істотного значення щодо результату розгляду справи. Згідно з висновком суду, виправленню підлягають лише описки, які мають істотний характер, чи помилки у розумінні статті 253 КАС. Незгода учасника справи з лексикою чи стилістикою викладення судом тексту судового рішення не є підставою для виправлення у судовому рішенні описки. Тож (за висновком суду першої інстанції) наведені позивачем доводи зводяться до незгоди з формулюваннями мотивувальної частини ухвали Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 990/162/23 та не свідчать про наявність у цій ухвалі описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС.

2.7. Щодо виправлення описки в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024 суд першої інстанції зазначив, що опискою у розумінні статті 253 КАС може визнаватись та помилка, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації тощо, проте не має будь-якого впливу на суть чи зміст прийнятого судового рішення, не змінює його змісту або порядку його виконання. Внесення виправлень до ухвали від 20.03.2024 у спосіб, про який просить позивач, матиме наслідком фактичну зміну її змісту, а тому не може кваліфікуватися (розглядатися) як виправлення описки у судовому рішенні.

3. Короткий зміст апеляційної скарги

3.1. Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 15.04.2024, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Позивач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що Усик Г. І. саме як голова ВРП, а не фізична особа зобов`язаний доводити правомірність своїх дій (своєї бездіяльності) щодо розгляду його звернення до ВРП і що саме цим і було обумовлено подання ним (позивачем) заяви про виправлення описки в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 як такої, що має юридичне значення.

3.3. Відповідно до доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі обставини щодо розгляду Касаційним адміністративним судом його позову викликають в учасників справи та стороннього спостерігача сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів. Суд першої інстанції в порушення закону розглянув заяву позивача про відвід колегії суддів самих на себе та відмовив заявнику в її обґрунтованому задоволенні, ставши тим самим судом у своїй справі. Відтак ухвала Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024 постановлена неправосудним судом.

3.4. Звернув увагу позивач і на те, що законом не передбачено можливості розгляду судом двох заяв про виправлення помилки однією ухвалою.

4. Рух апеляційної скарги

4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03.07.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 15.04.2024, а ухвалою від 17.07.2024 призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.

5. Позиція відповідачів щодо апеляційної скарги позивача

5.1. ВРП подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

5.2. Відзив обґрунтований доводами, що суд першої інстанції, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023, правильно зазначив, що виправленню в судовому рішенні підлягають лише описки, які мають істотний характер, чи помилки у розумінні статті 253 КАС. Зауваження учасника справи щодо тексту судового рішення з міркувань лексики чи стилістики не може бути підставою для внесення виправлень у судове рішення. Водночас заява ОСОБА_1 стосувалася саме такого характеру виправлення.

5.3. Щодо заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024 відповідач зазначає, що фактично позивач просить змінити зміст ухвали, тобто його вимоги знаходяться поза межами процесуального інституту виправлення описок (очевидних арифметичних помилок) у судовому рішенні.

6. Позиція Великої Палати Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

6.2. Відповідно до частини першої статті 253 КАС суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

6.3. Наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Разом з тим виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

6.4. Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц та від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

6.5. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

6.6. Ураховуючи наведені вище міркування, Велика Палата Верховного Суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що незазначення в резолютивній частині ухвали Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 про суб`єктний стан Усика Г. І. у публічних правовідносинах з участю ВРП, а саме що він є головою ВРП, не є опискою в розумінні статті 253 КАС. Перш за все, суб`єктний стан Усика Г. І. у публічних правовідносинах, в яких він діє як посадова особа, суд вказав в описовій та мотивувальній частинах ухвали, що свідчить про те, що суд сприйняв клопотання ОСОБА_1 відповідно до його фактичного змісту, тобто про залучення Усика Г. І. до участі у справі як суб`єкта владних повноважень - голови ВРП. Незазначення про це в резолютивній частині ухвали від 23.11.2023 може стосуватися стилістичного викладення ухвали, а не її істотного недоліку (описки), яке впливає на її зміст.

6.7. Що ж до доводів позивача в апеляційній скарзі про безпідставну відмову суду першої інстанції виправити описку в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024, то Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідно до частини третьої статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (частина третя статті 40 КАС).

6.8. Підстави, на які посилається ОСОБА_1 в заяві про виправлення описки в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024, вочевидь підтверджують, що вони стосуються результату розгляду колегією суддів його заяви про відвід суддям, а не описки в тексті ухвали. Позивач у спосіб виправлення описки фактично хоче добитися зміни судового рішення, яке набрало законної сили, що не відповідає конституційній нормі про обов`язковість судового рішення (стаття 129-1 Конституції України).

6.9. Велика Палата Верховного Суду відхиляє довід позивача щодо неможливості розгляду двох заяв про виправлення описки однією ухвалою як підставу для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду від 15.04.2024.

Так, передбачаючи, що ухвали з питань виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладаються окремим документом, частина п`ята статті 243 КАС (так само, як і інші процесуальні норми) не містить заборони щодо викладення одним документом чи вказівки на викладення окремим документом ухвали з питань розгляду двох або більше заяв ідентичного характеру, зокрема, про виправлення описок. Крім того, відповідно до частини другої статті 317 КАС навіть за наявності порушення норм процесуального права воно може бути підставою для скасування або зміни рішення лише у разі, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Водночас суд першої інстанції правильно вирішив справу в частині розгляду по суті заяв про виправлення описок, дійшовши правомірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

7.2. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків цього суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

8. Заява про винесення окремої ухвали

8.1. 02.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою від 29.04.2024 про постановлення окремої ухвали суду, в якій просив дослідити матеріали справи № 990/162/23 (судді Шишов О. О., Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенко М. М.), встановити (як стверджує позивач) багаторазове порушення судом законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, визначеного статтями 364 365 366 367 Кримінального кодексу України, та скласти окрему ухвалу з направленням її до Офісу Генерального прокурора або органу досудового розслідування ДБР, НАБУ, АКП, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

8.2. 15.05.2024 ОСОБА_1 подано аналогічну заяву про постановлення окремої ухвали суду, також датовану 29.04.2024.

8.3. 18.07.2024 ОСОБА_1 вчергове подано заяву про постановлення окремої ухвали суду в порядку статті 249 КАС, в якій заявник просить Велику Палату Верховного Суду дослідити матеріали та виявити грубе порушення конституційних, процесуальних та міжнародних прав позивача під час розгляду справи суддями Касаційного адміністративного суду Шишовим О. О. , Білоусом О. В., Блажівською Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенком М. М. та постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень (ДБР, САП та ВРП) для вжиття певних дій та заходів щодо притягнення суддів до відповідальності у зв`язку з можливим втручанням голови ВРП Усика Г. І. у розгляд справи та посадовим тиском на суд.

8.4. Відповідно до статті 249 КАС суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина восьма цієї статті). Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк (частина дев`ята зазначеної вище статті).

8.5. Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення поданих ОСОБА_1 заяв та винесення окремої ухвали суду в межах цієї справи, оскільки допущення судом нижчої інстанції порушень норм процесуального права, зазначених позивачем у своїх заявах (зокрема, недопуск до участі у справі представника позивача, покладення обов`язку доказування на позивача, ігнорування прав та обов`язків етичної ради, невитребування від правозахисних установ відповіді на звернення позивача, розгляд суддями заяв про відвід самих на себе, допуск до розгляду справи неналежного представника ВРП, постановлення усних ухвал), при постановленні Касаційним адміністративним судом ухвали від 15.04.2024під час апеляційного розгляду справи з підстав та у визначених в апеляційній скарзі позивача межах не встановлено.

Керуючись статтями 243 266 315 316 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Є. А. УсенкоСудді:О. О. БанаськоО. В. Кривенда Ю. Л. ВласовМ. В. Мазур І. А. ВоробйоваС. Ю. Мартєв М. І. ГрицівО. В. Ступак Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук Л. Ю. КишакевичВ. Ю. Уркевич В. В. КорольН. В. Шевцова