ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 922/913/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаОСОБА_4 - довіреність від 02.07.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської радина постановувід 03.06.2015 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/913/15 господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 проповернення майна та відшкодування доходів

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 р. Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна, відшкодування доходів, які були одержані від цього майна у розмірі 988 831,04 грн. та стягнення судового збору, посилаючись на приписи статей 1212, 1214, 1215 Цивільного кодексу України та статей 125, 189, 206 Земельного кодексу України.

Позивач зазначав, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,1891 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1", яка належить йому на праві власності, без достатньої правової підстави, оскільки останній речові права на відповідну земельну ділянку не зареєстрував, не набув належних прав власності або користування такою земельною ділянкою. Викладеними обставинами та посиланням на положення статей 1212-1214 Цивільного кодексу України позивач обґрунтовував безпідставне набуття відповідачем земельної ділянки.

Крім того, позивач вказував, що в період з 01.01.2012 року до 01.01.2015 року, відповідач не сплачував кошти за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим отримав дохід в сумі 988 831,04 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

ФОП ОСОБА_5 у наданих до суду письмових запереченнях просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно придбане останньою за договором купівлі - продажу від 28.07.2004 року, при цьому, вина відповідача в не оформленні договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване майно, відсутня, оскільки Харківська міська рада починаючи з 2005 року не розглядає клопотання ОСОБА_5 на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який є обов'язковою передумовою для визначення меж, площі земельної ділянки, а також оформлення оренди землі, в якому має бути визначений розмір орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку, що майно (земельна ділянка) не є безпідставно набутим враховуючи, що на ній знаходиться будівля, яка належить відповідачу на праві власності, а повернення земельної ділянки приведе до порушення права відповідача на будівлю, яка належить йому на праві власності.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні також зазначив, що враховуючи фактичний та юридичний зв'язок земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, посилання на безпідставність використання такої земельної ділянки в розумінні статей 1212-1215 Цивільного кодексу України є неможливим.

За апеляційною скаргою Харківської міської ради Харківський апеляційний господарський суд (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Потапенко В.І.) переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.06.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Харківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в яких просить частково скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року в частині залишення без змін рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь Харківської міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 988 831,04 грн. та в цій частині направити справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1212- 1215 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що позивачем доведено, що спірна земельна ділянка набута відповідачем безпідставно та використовується без достатніх правових підстав визначених чинним законодавством.

Крім цього, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції, не взято до уваги передбачене частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України право відповідача самостійно замовити розроблення документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки.

Скаржник вказує, що ним було достатньо обґрунтовано, що відповідач не тільки міг одержати доход, а фактично його одержував не здійснюючи плату за землю за регульованою, звичайною ціною плати за землю. Нездійснення відповідачем плати за використання земельної ділянки призвело в результаті до одержання ним доходів.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_5 просила постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення посилаючись, зокрема, на те, що застосування статей 1212, 1213 та 1214 Цивільного кодексу України в даному випадку є неправомірним.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 28 липня 2004 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" (шлакоблок, цегла), загальною площею 1 406,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 61-62).

Право власності відповідача на вказане нерухоме майно було зареєстроване 12.08.2004 року, що підтверджується витягом КП "Харківське міське БТІ" за №4420210 (том 1 а.с.23).

16 лютого 2005 року відповідач звернувся до Харківського міського голови із заявою про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки приблизною площею 1406,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування складу (том 1 а.с.64).

20 листопада 2014 року відповідач звернувся до позивача із клопотанням від 19 листопада 2014 року про винесення на розгляд чергової сесії Харківської міської ради питання про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1 406 кв.м. з метою передачі її в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" по АДРЕСА_1 та передання ОСОБА_5 в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" по АДРЕСА_1 та укласти договір оренди земельної ділянки (а.с. 66, 67).

Зазначене клопотання відповідача було залишено позивачем без реагування, що й стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_5 до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

01 квітня 2015 року постановою Київського районного суду м. Харкова по справі №640/551/15-а н/п 2-а/640/24/15 визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради Харківської області щодо не розгляду на черговій сесії Харківської міської ради клопотання ОСОБА_5 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1 406 кв.м. з метою передачі її в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" по АДРЕСА_1; зобов'язано Харківську міську раду Харківської області розглянути на черговій сесії Харківської міської ради клопотання ОСОБА_5 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1 406 кв.м. з метою передачі її в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" по АДРЕСА_1. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року (том 2 а.с. 36-40, 41-46).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога Харківської міської ради про повернення безпідставно набутого майна, відшкодування доходів, які були одержані ФОП ОСОБА_5 від цього майна у розмірі 988 831,04 грн. та стягнення судового збору, на підставі приписів статей 1212, 1214, 1215 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції чинній, на час укладення договору купівлі - продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" від 28 липня 2004 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно - правові відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

У даній справі оспорюється користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави (безпідставне набуття відповідачем земельної ділянки) та відшкодування доходів, які були одержані від земельної ділянки у розмірі 988 831,04 грн., що не підпадає під юрисдикцію статті 1212 Цивільного кодексу України, як правильно було встановлено судами першої та апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки в даному випадку відсутні правові підстави для застосування статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. у справі № 922/913/15 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Т. Гоголь