ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 7/98-Б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Захід" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі №7/98-Б за заявою Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (колегія суддів: Коломис В.В. - головуючий, Демидюк О.О., Огороднік К.М.) відмовлено Приватному підприємству "Захід" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.07.2011 та повернуто апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід" без розгляду.

Приватне підприємство "Захід" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 скасувати та направити справу до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року, серед іншого, продовжено строк процедури розпорядження майном боржника - ТОВ "Завод будівельних конструкцій" та повноважень розпорядника майна, терміном до винесення судового рішення у справі (постанови про визнання боржника банкрутом, введення процедури санації, затвердження господарським судом мирової угоди, припинення провадження у справі) (п.2).

Не погоджуючись з пунктом 2 ухвали господарського суду Волинської області від 19.07.2011, кредитор - ПП "Захід" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить п.2 ухвали господарського суду Волинської області скасувати, одночасно надавши клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ПП "Захід" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на те, що вказана заявником причина пропуску строку не є поважною в розумінні ст. 53 ГПК України, тому відсутні правові підстави для відновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги. У зв'язку з цим апеляційна скарга ПП "Захід" підлягаю поверненню скаржнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 та п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску процесуального строку.

Виходячи із змісту статті 53 ГПК України поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 19.07.2011, ПП "Захід" звернувся до суду з апеляційною скаргою 10.03.2015, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги ПП "Захід" вказує на те, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише під час ознайомлення з матеріалами справи, яке мало місце 03.03.2015 року.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, вказані доводи заявника суперечать фактичним обставинам, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що скаржник був ознайомлений з оскаржуваною ухвалою суду.

Необхідною умовою реалізації стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2010 року Приватне підприємство "Захід" звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.06.2011 року розгляд справи (реєстр вимог кредиторів) відкладено на 19.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.07.2011 року розгляд справи відкладено на 30.08.2011 (п.1), продовжено строк процедури розпорядження майном боржника - ТОВ "Завод будівельних конструкцій" та повноважень розпорядника майна, терміном до винесення судового рішення у справі (постанови про визнання боржника банкрутом, введення процедури санації, затвердження господарським судом мирової угоди, припинення провадження у справі) (п.2) тощо.

Відповідно до супровідних листів господарського суду Волинської області від 09.06.2011 року № 7/98-Б/2943/11 та від 25.07.2011 року № 7/98-Б/4238/11 копії зазначених процесуальних документів були направлені всім учасникам провадження у справі, в тому числі ПП "Захід" на адресу, зазначену останнім в його заяві про визнання кредитором ТОВ "Завод будівельних конструкцій".

Крім того, на зворотному боці ухвали господарського суду Волинської області від 19.07.2011 міститься відмітка відділу діловодства, в якій зазначено загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Волинської області від 26.04.2012 року визнано вимоги кредиторів боржника - ТОВ "Завод будівельних конструкцій", зокрема, ПП "Захід" в розмірі 1 686 119,90 грн., черговість задоволення вимог четверта черга; 125 грн., черговість задоволення вимог перша черга.

Отже, можливість вчасного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 19.07.2011 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника ПП "Захід" як сторони (кредитора) у даній справі про банкрутство.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що зазначена заявником ПП "Захід" причина пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважною, оскільки скаржником не доведено належним чином наявність об'єктивних причин, які унеможливлювали подання ним апеляційної скарги у визначені процесуальним законом строки.

Інших причин пропуску строку подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду в заяві товариства не наведено.

Враховуючи вищезазначене, колегія судів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для відновлення ПП "Захід" пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 19.07.2011.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, вважає, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Захід" залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі № 7/98-Б залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.