Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 15/80

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуліквідатора відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" - арбітражного керуючого Зубкової Алли Михайлівнина постанову та ухвалувід 24.02.2015 Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 господарського суду міста Києва у справі№ 15/80 господарського суду міста Києва за заявою до закритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Лівобережне відділення, м. Київ відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант", м. Київпробанкрутстволіквідаторарбітражний керуючий Зубкова Алла Михайлівна

в судовому засіданні взяли участь представники:

ВАТ "Завод "Квант"- Трембіч А.Я., довір.,

Державного концерну "Укроборонпром" - Алефіренко Т.М., довір.,

Генеральної прокуратури України - Солошенко Ю.В., посв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 12.07.1996 порушено провадження у справі № 15/80 про банкрутство Київського заводу "Квант" (далі - Боржник) за заявою закритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Лівобережного відділення в порядку норм Закону України "Про банкрутство" (далі - Закон 1992 року).

Постановою арбітражного суду м. Києва від 27.03.1998 Київський завод "Квант" визнано банкрутом та відносно нього введено ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2005 здійснено заміну боржника його правонаступником - відкритим акціонерним товариством "Завод "Квант" (далі - Боржник, ВАТ "Завод "Квант").

Ухвалою господарського суду м.Києва від 23.10.2014 (суддя - Пасько М.В.) задоволено заяву державного концерну "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром"), зокрема, визнано ДК "Укроборонпром" учасником провадження у справі № 15/80 про банкрутство ВАТ "Завод "Квант".

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 462 Закону про банкрутство учасником провадження у справі про банкрутство підприємства оборонно-промислового комплексу додатково визнається ДК "Укроборонпром".

Не погодившись з цією ухвалою суду, ліквідатор ВАТ "Завод "Квант" - арбітражний керуючий Зубкова А.М. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2014 та прийняти нову ухвалу, якою повністю відмовити ДК "Укроборонпром" в задоволенні його клопотання про залучення до участі у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2014 - без змін.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви ДК "Укроборонпром" про залучення його в якості учасника провадження у справі про банкрутство ВАТ "Завод "Квант". При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що ДК "Укроборонпром" є органом, уповноваженим управляти корпоративними правами держави та пакетом акцій, які належать державі у статутному капіталі Боржника. До того ж, за висновком суду, діючим законодавством України передбачена участь уповноваженого органу з управління корпоративними правами у справах про банкрутство в якості учасника провадження з метою забезпечення захисту майнових прав держави та як додаткову гарантію права власності держави.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, ліквідатор ВАТ "Завод "Квант" - арбітражний керуючий Зубкова А.М. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2014, постанову апеляційного господарського суду від 24.02.2015 та прийняти нову ухвалу, якою повністю відмовити ДК "Укроборонпром" в задоволенні його клопотання про залучення до участі у даній справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника, ДК "Укроборонпром" та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали оскарження, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Необхідно зазначити, що тільки в разі набуття у встановленому порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Поряд цим, щодо статусу ліквідатора ВАТ "Завод "Квант" - арбітражного керуючого Зубкової А.М. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2007 ухвалено провадження у справі здійснювати відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство); відкрито ліквідаційну процедуру відносно ВАТ "Завод "Квант", а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стадніка Д.В. Крім цього, були припинені повноваження органів управління банкрутом щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власників майна Боржника, а керівника ВАТ "Завод "Квант" було звільнено з роботи у зв'язку із банкрутством.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 27.03.2007 з огляду на неправомірність висновку місцевого суду про перехід у справі про банкрутство Боржника до ліквідаційної процедури в порядку Закону про банкрутство від 30.06.1999 з призначенням ліквідатора ВАТ "Завод "Квант". Названою постановою касаційного суду встановлено, що судом першої інстанції не були враховані положення ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство, ст. 214 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

За висновком постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2010, до підприємств, що є об'єктами права державної власності, які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, та щодо майна яких згідно Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна, не допускається застосування процедури ліквідації та призначення ліквідатора відповідно до Закону про банкрутство від 30.06.1999.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначила, що всі наступні судові рішення у справі (ухвалені після прийняття ухвали від 27.03.2007), пов'язані з прийняттям рішень у процедурі ліквідації ВАТ "Завод "Квант", є такими, що прийнятті незаконно - з порушенням вимог Закону про банкрутство від 30.06.1999 щодо застосування процедури ліквідації до Боржника, який включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2009, зокрема, було достроково припинено обов'язки ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Стадніка Д.В. та призначено ліквідатором ВАТ "Завод "Квант" арбітражного керуючого Зубкову А.М.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства, заявник апеляційної скарги - арбітражний керуючий Зубкова А.М. не мала статусу ліквідатора Боржника - учасника справи про банкрутство ВАТ "Завод "Квант", тому на момент звернення у листопаді 2014 року з апеляційною скаргою була позбавлена процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду першої інстанції відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

У зв'язку з цим, судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 23.10.2014 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Зубкової А.М., оскільки на момент такого звернення вона не мала статусу учасника даної справи про банкрутство.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не надав цьому відповідної правової оцінки, розглянувши апеляційну скаргу названої особи по суті.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір за поданою арбітражним керуючим Зубковою А.М. апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою арбітражного керуючого Зубкової А.М. на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2014 у справі № 15/80 підлягає припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування ухвали господарського суду м. Києва від 23.10.2014 задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 15, 16 Закону України "Про банкрутство" від 1992 року, ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.1999, ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст. 214 Господарського кодексу України та ст. 41, п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 106, 107, 111, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" - арбітражного керуючого Зубкової А.М. задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 15/80 скасувати.

3. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Зубкової А.М. на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2014 у справі № 15/80 припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанову виготовлено та підписано 23.04.2015