ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 911/593/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.15у справі№ 911/593/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Обухіврайтепломережа"простягнення 104 267,03 грн.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.08.15, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця В.О., для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Добролюбова Т.В. , судді - Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Сидорченко В.В. - за дов. від 13.05.14;

від відповідача: Сушко О.О. - за дов. від 18.08.15;

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у лютому 2015 року заявлений позов до Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" про стягнення 104 267,03 грн., з яких: 35 349,77 грн. штрафу, 35 081,98 грн. пені, 16 657,91 грн. інфляційних втрат та 17 177,37 грн. 3 % річних. Свій позов Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовувало неналежним виконанням Комунальним підприємством "Обухіврайтепломережа" грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ від 01.08.12. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.15, ухваленим суддею Антоновою В.М., у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції виходив з того, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 197/30 від 14.02.14, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, при цьому, розрахунок за природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у зазначеному договорі. Суд керувався приписами статей 526, 530, 604, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Київським апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. - головуючого, Шапран В.В., Буравльова С.І. постановою від 04.06.15, перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 35 081,98 грн., штрафу у розмірі 35 349,77 грн., 3% річних у розмірі 17 177,37 грн., збитків внаслідок інфляції у розмірі 16 657,91 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 22, 216, 549 - 552, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України, статей 216, 218, 233 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що договір про організацію взаєморозрахунків № 197/30 від 14.02.14 до моменту надання фінансування 01.04.14 не створював юридичних наслідків для сторін, при цьому, сума позовних вимог розрахована позивачем до 01.04.14, тобто поза межами дії договору про організацію взаєморозрахунків. Крім того, скаржник вказує, що оплата за природний газ, поставлений за договором № 17-ТЕ від 01.08.12 частково була здійснена власними коштами Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа".

Від Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 16.04.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.15 у цій справі залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 01.08.12 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Обухівтепломережа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору. Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що продавець передає покупцеві з 01.08.12 до 31.12.12 газ обсягом до 760 тис. куб. м. Згідно з пунктом 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг спожитого газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.5 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Загальна сума вартості за договором складається із сум вартості місячних поставок газу. Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Згідно з пунктом 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 серпня 2012 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Господарськими судами установлено, що позивачем на виконання умов пункту 1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ від 01.08.12 протягом жовтня-грудня 2012 року передано, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 870 216,08 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу.

Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 14.02.14 між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області (сторона перша), Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації (сторона друга), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Обухівської міської ради (сторона третя), Виконавчим комітетом Обухівської міської ради (сторона четверта), Комунальним підприємством "Обухівтепломережа" (сторона п'ята) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір № 197/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.14 № 30. Відповідно до пунктів 3 - 8 цього договору сторони погодили порядок розрахунків та дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за 2012 рік у розмірі 467 000,00 грн. за договором № 17-ТЕ від 01.08.14. Згідно з підпунктом 2 пункту 11 договору з метою виконання договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Строк виконання нового зобов'язання пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету. Пунктом 14 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Відповідно до пункту 16 договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору. На виконання умов вказаного договору про організацію взаєморозрахунків відповідач 02.04.14 на рахунок позивача перерахував грошові кошти в розмірі 467 000,00 грн. за природний газ отриманий за договором № 17-ТЕ від 01.08.12, що підтверджено платіжним дорученням № 20 від 01.04.14 та випискою з рахунку станом на 02.04.14.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказані норми кореспондуються з положеннями частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 197/30 від 14.02.14, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ від 01.08.12. Таким чином, для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до змісту якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ від 01.08.12 та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки проведення остаточного розрахунку за поставлений природний газ відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ від 01.08.12 здійснено відповідачем у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків № 197/30 від 14.02.14. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постановах № 5011-35/1534-2012-42/553-2012 від 30.09.14, № 5011-35/1271-2012 від 23.09.14, № 5011-42/1230-2012-69/542-2012 від 16.09.14, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 від 09.09.14 та № 924/1230/14 від 01.07.15.

Доводи скаржника про часткову оплату відповідачем природного газу, поставленого за договором № 17-ТЕ від 01.08.12 власними коштами, які не були зазначені у договорі про організацію взаєморозрахунків № 197/30 від 14.02.14 не можуть бути підставою для скасування переглянутих судових рішень, оскільки, підписуючи вказаний договір про організацію взаєморозрахунків, позивач погодився з усіма його умовами, відповідно до яких з метою виконання договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а після його виконання вони не мають одна до одної претензій.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого апеляційним судом та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування апеляційним судом норм чинного законодавства не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.15 у справі № 911/593/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

Т. Дроботова