ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 904/7415/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представника відповідача А. Танцюри (дов. від 17.01.20107 ), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року у справі № 904/7415/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ: У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 16 968 грн (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2016 року (суддя С. Панна), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" просить рішення і постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 43, 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте фізична особа-підприємець ОСОБА_2 право на подання відзиву на касаційну скаргу не використала та її представник у судове засідання не з'явився, подавши 14 квітня 2017 року клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і за цієї обставини просив розгляд справи відкласти.

Зазначене клопотання залишено без задоволення, оскільки подано з порушенням вимог частини другої статті 741 Господарського процесуального кодексу України - пізніш семи днів до дня проведення судового засідання.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 16 лютого 2016 року на підставі рахунку № 1517915 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перерахувала товариству з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" 16 968 грн як плату за товар, що підтверджується банківською квитанцією № 0.0.506189177.1 від 16 лютого 2016року. У свою чергу, відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, перелік якого визначений в рахунку на оплату від 16 лютого 2016 року № 1517915, а саме: MOEП PИM2000 PATRIOT : Celeron® dual-core J1800, HDMI, D-Sub, 8ch, GbLAN, COM; 2GB DDR3 1600, у кількості 2 шт.; Moнітop: Philips 193V5LSB2/62 18.5" V-line LED; 1366x768; VGA, VESA; Black, у кількості 2 шт.; Kлавіатypa: Logitech 920-002643 K120 USB Business, у кількості 2 шт.; Mиша: Logitech 910-003357 B100 Optical USB. 800 dpi. чорна, 180 cm - довжина кабелю, у кількості 2 шт., проте зобов'язання не виконав.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою видати товар, у тому числі 1 червня 2016 року подав претензією і просив поставити його упродовж семи календарних днів, проте відповідач відмовив, посилаючись на неналежне представництво покупця, що й спричинило спір.

Вирішуючи спір, господарські суди не визнали рахунок від 16 лютого 2016 року № 1517915 належним і допустимим доказом у справі, оскільки не містить підписів осіб, які його склали, а також строку його дії.

Згідно довідки від 8 листопада 2016 року публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", приватний підприємець ОСОБА_2 16 лютого 2016 року о 16:32:55 здійснила у відділенні банку поповнення рахунку № НОМЕР_4 (отримувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рим 2000", ЄДРПОУ 23646710) на суму 16 968 грн, номер квитанції 0.0.506189177.1, ключ 1028052132.

Відповідач отримання коштів у сумі 16 968 грн відповідно до квитанції від 16 лютого 2016 року № 0.0506189177.1, не заперечує, проте стверджує, що платіж був здійснений громадянином ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), а не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

У довідці публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 8 листопада 2016 року № 11917523/6155067, виданої товариству з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000", зазначено про те, що платіж від 16 лютого 2016 року за квитанцією 0.0.506189177.1 проведено під ідентифікацією ІПН НОМЕР_3 ОСОБА_3; платник - фізична особа-підприємець ОСОБА_2; оплата проведена на реквізити: р/р НОМЕР_4 ЗКПО 30650 з призначенням: за товар згідно рахунку від 16 лютого 2016 року № 1517915.

За правилами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

За обставин отримання товариством з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" грошових коштів у розмірі 16 968 грн без достатньої правової підстави господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2017 року у справі № 904/7415/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець