Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 910/14610/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор"на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 20.08.2014 Київського апеляційного господарського суду 26.12.2014у справі господарського суду№ 910/14610/14 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа Банк"до1. Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор"простягнення 9515168,65 доларів СШАза участю представників сторін:

від позивача - Шулєпов С.С.

від відповідача-1 - не з'явилися

від відповідача-2 - Клименко М.С.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.08.2014 у справі № 910/14610/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" (Позивач), стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" (Відповідач-2) на користь Позивача заборгованість в сумі 9 515 168,65 дол. США.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 513, 514, 517, 640 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розгляд касаційної скарги неодноразово відкладався відповідно до клопотань сторін, у зв'язку з вирішенням питань щодо позасудового врегулювання спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2008 між Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед (банк) та Приватним акціонерним товариством "Ренесанс" (позичальник) укладено кредитний договір, умовами якого передбачено, що Банк погодився надати позичальнику строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 14 400 000,00 доларів США шляхом перерахування на рахунок позичальника № 26004293902 в АвтоЗазБанк, СВІФТ код AVTOUA22.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору дата повернення означає кожну дату повернення кредиту за цим договором, за умови, що перша дата повернення є дата, що припадає на дату сплати процентів, яка настає із або після спливу чотирьох років після дати цього договору, та кожні наступні дати повернення є наступними датами сплати процентів. Дата сплати процентів означає останню дату кожного періоду нарахування процентів. Якщо будь-яка дата сплати процентів не є робочим днем, дата сплати процентів буде попереднім робочим днем.

Згідно з пунктом 6.1 кредитного договору основна сума кредиту має бути виплачена на рахунок кредитора рівними, послідовними місячними внесками, які починаються в першу дату повернення (внесок повернення), а закінчуються в останню дату повернення. Кожний внесок повернення належить до сплати кожної наступної дати повернення.

Пунктами 8.1, 8.2 кредитного договору встановлено, що період нарахування кредиту буде поділений на періоди нарахування процентів наступним чином: а) перший період нарахування процентів починається на дату використання і закінчується в останній робочий день того ж календарного місяця; b) кожен наступний період нарахування процентів (за винятком останнього періоду нарахування процентів) розпочнеться в останній день попереднього періоду нарахування процентів та закінчиться в останній робочий день наступного календарного місяця; с) останній період нарахування процентів почнеться в останній день передостаннього періоду нарахування процентів та закінчиться в остаточну дату повернення. Процентна ставка, належна до сплати за кредитом на кожен період нарахування процентів, становить річну процентну ставку, яка є сумою базової ставки та чинної маржі, що згідно абз. 2 п.п.1.1 п.1 кредитного договору становить: ставку місячний LIBOR + маржа 6% на рік.

У пунктах 8.4, 8.5 кредитного договору зазначено, що Позичальник виплачує нараховані проценти в останній день кожного періоду нарахування процентів, які нараховуються на несплачену основну суму кредиту. Без обмежень прав банку за статтею 8.6 або статтею 15, що наводяться нижче, за умови дотримання вимог, встановлених законодавством України, якщо проценти не виплачуються в належну дату платежу, то вони будуть капіталізовані наприкінці кожного періоду нарахування процентів. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів, що минули у періоді нарахування процентів, поділеному на 365.

Згідно з пунктом 16.1 кредитного договору в будь-який час банк може, без згоди позичальника відступити або передати повністю або частково третій стороні будь-які права та зобов'язання, супровідні права та претензії, вже наявні або які виникнуть у майбутньому, за цим договором. Банк повідомить позичальника щодо будь-якого такого відступлення або передачі. Позичальник визнає та погоджується, що Банк на свій власний розсуд, має та матиме права передати свої права та зобов'язання шляхом новації цього договору або будь-якої його частини у відповідності до параграфу, наведеного вище, і що позичальник цим дає свою безумовну згоду на новацію Банком цього договору.

Вказаний кредитний договір зареєстровано в Національному банку України, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом № 10090 від 08.10.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов кредитного договору Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед перерахував Відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 14 325 000,12 дол.США.

22.10.2008 між Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед та Відповідачем-2 укладений договір поруки, в преамбулі якого вказано, що відповідно до 2 кредитних договорів від 01.10.2008, укладених між Відповідачем-1 та Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед, до якого в подальшому час від часу можуть вноситись зміни, нові формулювання, який може змінюватися, до якого можуть вноситися додатки, щодо якого може бути здійснена новація, або права по якому можуть бути відступленими, та відповідно до умов, наведених в ньому, Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед погодився надати Відповідачу-1 строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 14 400 000,00 дол. США та строкову кредитну лінію у максимальному розмірі 55 600 000,00 дол. США на умовах, що більш детально викладені в кредитних договорах.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору поруки в усій мірі, як це дозволяється згідно з чинним законодавством, поручитель безумовно та безвідклично: а) зобов'язується в інтересах банку як основний боржник забезпечити своєчасне виконання у повному обсязі позичальником та/або будь-якими іншими боржниками всіх зобов'язань, які виникають згідно з фінансовими документами або у зв'язку з ними, стороною яких є кожен такий боржник, і b) зобов'язується в інтересах Банку як основний боржник негайно на першу вимогу сплатити будь-яку таку суму на належну дату платежу згідно з будь-яким фінансовим документом або у зв'язку з ним. Поручитель зобов'язується в інтересах Банку сплатити проценти за зобов'язаннями, стосовно яких поручитель зобов'язався надати поруку згідно із цим Договором з дати виставлення відповідної вимоги і до дати виплати всіх таких коштів чи виконання фінансових та інших зобов'язань.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що договір є триваючим договором поруки, який поширюється на кінцевий залишок сум, які підлягають сплаті з боку боржників відповідно до фінансових документів, незалежно від будь-якого проміжного платежу або виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.

Згідно з пунктом 3.11 договору зобов'язання Відповідача-2 за цим договором припиняють діяти на дату, на яку Банк повідомить поручителя про те, що кожен із боржників повністю і остаточно виконав всі зобов'язання згідно з фінансовими документами або у зв'язку з ними перед банком.

17.04.2014 між Бенк Ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед та Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк" укладено договір відступлення прав вимоги за кредитом (договір факторингу), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позивач зобов'язався на дату підписання цього договору передати в розпорядження Банку грошові кошти на загальну суму 6 210 164 дол.США, а Банк в обмін на це безумовно, остаточно та повністю відступає ПАТ "Альфа Банк" права вимоги за кредитним договором з дати відступлення. Датою відступлення, згідно з пунктом 1 договору факторингу означає дату укладення цього договору.

У пункті 2.8 договору факторингу встановлено, що у зв'язку з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк безумовно, остаточно та повністю передає ПАТ "Альфа Банк" всі права, титул та майнові права Банку за правами вимоги за договорами застави, правами вимоги за договорами поруки.

Відповідно до пункту 4 договору відступлення прав вимоги Банк та ПАТ "Альфа-Банк" складуть та вручать Відповідачу-1 з копією для кожного поручителя за договорами поруки і/або кожного заставодержателя за договорами застави, повідомлення про відступлення відповідно до форми, наведеної у додатку 1, протягом 2 робочих днів з дати укладення цього договору.

Згідно з додатком № 2 до договору відступлення права вимоги Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед відступив Позивачеві право вимоги основної непогашеної суми кредиту в сумі 8 600 598,00 дол. США, нарахованих, але не сплачених процентів станом на 17.04.2014 у сумі 824 114,00 дол. США, несплачених штрафних санкцій станом на 17.04.2014 в сумі 21 462,00 дол. США.

23.04.2014 Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед та ПАТ "Альфа Банк" направили Відповідачу-1 повідомлення про відступлення Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед на користь Позивача прав вимоги за кредитним договором від 01.10.2008.

07.05.2014 Позивач повідомив Відповідачів про те, що весь несплачений залишок кредиту разом з нарахованими процентами та всі інші суми, нараховані або несплачені за фінансовими документами, негайно належать до сплати і вони одразу стають належними до негайної сплати та вимагав негайного погашення за кредитним договором.

Несплата Відповідачами заборгованості стала підставою для звернення Позивача з позовом.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задоволено позовні вимоги Позивача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У статті 554 даного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки Відповідачем-1 не погашена заборгованість за кредитним договором та таких доказів Відповідачем-1 не надано, як і не надано контррозрахунку суми кредитної заборгованості, судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги Позивача.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги умови арбітражної оговорки, викладеної в кредитному договорі від 01.10.2008 та договорі поруки від 22.10.2008 та клопотання відповідача-1 щодо застосування норм законодавства Кіпру, оскільки умови пункту 24.1 кредитного договору від 01.10.2008, не поширюються на відносини позивача та відповідача-1 та в силу норм статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права не здійснюється, так як відсутній іноземний елемент у цих правовідносинах.

Оскільки пунктом 3.11 договору поруки передбачено, що зобов'язання відповідача-2 за цим договором припиняють діяти на дату, на яку банк повідомить поручителя про те, що кожен із боржників повністю і остаточно виконав всі зобов'язання згідно з фінансовими документами або у зв'язку з ними перед боржником, посилання скаржника на частину 4 статті 559 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги доводи касаційної скарги, щодо обов'язку реєстрації договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 01.10.2008 з наступних підстав.

Положення "Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", затверджене постановою НБУ України від 17.06.2004 № 270, встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

Зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Укладення між Бенк ов Сайпрес Паблік Кампані Лімітед та ПАТ "Альфа Банк" договору про відступлення права вимоги не призводить до внесення змін до кредитного договору.

Крім того, не слід ототожнювати державну реєстрацію правочинів відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України з видачею Національним банком України реєстраційного свідоцтва, що є формою валютного контролю. Тому посилання скаржника на порушення судами норм статей 210, 513, 514 Цивільного кодексу України є помилковим.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014 у справі № 910/14610/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Л. Іванова

Н. Кочерова