Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Справа № 5011-33/18791-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.)у справі№ 5011-33/18791-2012 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"до1. Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", 2. Публічного акціонерного товариства "Нововоронцовська харчосмакова фабрика",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Мале приватне підприємство "Таврія",провизнання недійсним договору іпотеки,за участю представників:позивачаСидоренко Ю.А.,відповідача-1Моісеєнко Б.І.,відповідача-2не з'явились,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. у справі № 5011-33/18791-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. у справі № 5011-33/18791-2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задоволено: визнано недійсним договір іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Публічним акціонерним товариством "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", посвідчений державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. за реєстровим № 2693.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідача-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 4, 9, 13 Закону України "Про іпотеку", ст. 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-2 та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.10.2006 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - позивач, банк, ПАТ "Банк Форум") та Малим приватним підприємством "Таврія" (далі - третя особа, позичальник, МПП "Таврія") укладено кредитний договір № 0200/06/05/КLI (далі - Кредитний договір № 0200/06/05/КLI).

11.10.2006 р. в забезпечення виконання Кредитного договору № 0200/06/05/КLI між ПАТ "Банк Форум" як іпотекодержателем та Відкритим акціонерним товариством "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" (далі - відповідач-2, іпотекодавець, ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика"), укладено іпотечний договір № 0200-І-1, посвідчений держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., за реєстровим № 2317 (далі - Іпотечний договір № 0200-І-1).

За умовами Іпотечного договору № 0200-І-1 предметом іпотеки є комплекс ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13 (тринадцять).

Спір виник у зв'язку з тим, що 16.09.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Банк Петрокомерц Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" як іпотекодержателем (далі - відповідач-1, ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна") та ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" як іпотекодавецем укладено договір іпотеки № 033-09-08/1, посвідчений держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., за реєстровим № 2694 (далі - Договір іпотеки № 033-09-08/1).

За умовами Договору іпотеки № 033-09-08/1 його укладено в забезпечення виконання позичальником - МПП "Таврія" Кредитного договору № 033-09-08, укладеного 16.09.2008 р. між відповідачем-1 та третьою особою. Предметом іпотеки за Договором іпотеки № 033-09-08/1 є нерухоме майно, а саме: комплекс, ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13 (тринадцять).

Позивач зазначає, що при укладанні Договору іпотеки № 033-09-08/1 предмет іпотеки перебував у нього в іпотеці на підставі Іпотечного договору № 0200-І-1. Позивач згоди на передачу майна в наступну іпотеку не надав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку". Крім цього, на думку позивача, незаконне зняття заборони на відчуження іпотечного майна та передання його в наступну іпотеку підтверджується вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 09.04.2013 р. у справі № 652/166/13-к та ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2014 р. у справі № 11/791/178.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати Договір іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 р., який укладено між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Довідка) заборона на нерухоме майно - об'єкт обтяження: комплекс, ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вулиця Суворова, будинок номер 13 на підставі іпотеки (Іпотечного договору № 0200-І-1) від 11.10.2006 р., за реєстровим № 2317 - здійснена 11.10.2006 р.

До вказаного запису внесено зміни 07.02.2008 р., якими вилучено обтяження на підставі заяви ПАТ "Банк Форум" від 06.02.2008 р.

07.02.2008 р. обтяження на предмет іпотеки було зареєстровано за ВАТ "Банк "Демарк" та 16.09.2008 р. зняте за заявою останнього.

16.09.2008 р. обтяження на предмет іпотеки було зареєстровано за ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

Відповідно до обставин, встановлених ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2014 р. та вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 09.04.2013 р. у справі № 652/166/13-к, посадовими особами МПП "Таврія" було підроблено документи: лист ВАТ "Банк "Демарк" № 194 від 15.09.2008 р.; заяву ВАТ "Банк "Демарк" № 192 від 15.09.2008 р. про виключення обтяження об'єкта нерухомого майна з Державного реєстру іпотек, про виконання МПП "Таврія" кредитних зобов'язань за кредитним договором № 12-065 від 07.02.2008 р.

Оскільки 07.02.2008 р. вилучено обтяження нерухомого майна, що є предметом оспорюваного правочину, місцевий суд дійшов висновку, що згода на укладання договору іпотеки № 033-09-08/1 від 16.09.2008 р. від позивача не вимагалась.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що згідно з п. 3.1.6 Іпотечного договору № 0200-І-1 та ч. 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець повинен був узгоджувати питання подальшої передачі майна в іпотеку з попереднім іпотекодержателем, незалежно від того внесено запис про обтяження нерухомого майна до відповідного реєстру чи ні. Вилучення ж запису про обтяження нерухомого майна не є свідченням припинення іпотеки. Оскільки доказів отримання такої згоди суду не надано, апеляційний суд дійшов висновку, що Договір іпотеки № 033-09-08/1 укладено з порушенням норм законодавства.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Пунктом 3.1.6 Іпотечного договору № 0200-І-1 встановлено, що ПАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика" зобов'язане не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це ПАТ "Банк Форум".

З огляду на наведене, при вирішенні даного спору судам слід було встановити, діяла чи ні іпотека Іпотечним договором № 0200-І-1 станом на час укладення спірного договору, тобто 16.09.2008 р.

Місцевим судом долучено до матеріалів справи копію договору від 14.10.2008 р. про внесення змін до Іпотечного договору № 0200-І-1, посвідченого держаним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. (т. 1 а. с. 38). Вказаний договір укладено 14.10.2008 р., тобто після укладення спірного договору.

Однак ані місцевий суд, ані суд апеляційної інстанції жодним чином вказаного договору не дослідили та не проаналізували, а отже повно не встановили відповідних обставин щодо чинності іпотеки за Іпотечним договором № 0200-І-1 станом на час укладення спірного договору.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" вказано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій оцінку окремим вказаним вище обставинам не надали, а представлені на їх підтвердження докази та пояснення належним чином не дослідили.

Отже, суди в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням об'єкта і предмета спору, а отже дійшли передчасних висновків.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. скасувати, а справу №5011-33/18791-2012 направити на новий розгляду до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова