Історія справи

Постанова ВСУ від 30.11.2016 року у справі №910/20978/15
Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №910/20978/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 910/20978/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановичана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 08.10.2015 р.у справі№ 910/20978/15 господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРЕНЕРГО" (надалі - ТОВ "Соларенерго")доПублічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (надалі - ПАТ "Златобанк")треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма сошників плюс" (надалі - ТОВ "Агрофірма сошників плюс"); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (надалі - ТОВ "Будинок Краусса"); 3) Національний університет "Львівська політехніка"провизнання припиненими правовідносин за участю представників: від позивача- Грубник Д.Л., Риженко С.В.від відповідача- Герасименко С.В.від третьої особи-1- Случ О.В., Петрова І.Г.від третьої особи-2- Стельмах Ю.М.від третьої особи-3- не з'явилися від Фонду гарантування вкладів (в якості вільного слухача) - Костюченко І.В.від Національного банку України (в якості вільного слухача) - Циба Л.А.журналісти:- ОСОБА_13, ОСОБА_14

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ТОВ "Соларенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Златобанк" та просило суд визнати припиненими правовідносини між ними за кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 р., за договором іпотеки від 18.02.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованим у реєстрі № 363, за договором іпотеки від 31.07.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованим у реєстрі № 2540, стягнути судовий збір.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2015 р. (суддя Стасюк С.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. (головуючий суддя Шаптали Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Власов Ю.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "Златобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.01.2016 р. касаційну скаргу ПАТ "Златобанк" прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 02.02.2016 р.

26 січня 2016 року, через канцелярію Вищого господарського суду України, від ТОВ "Агрофірма Сошників Плюс" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких третя особа-1 просить суд залишити без змін прийняті у справі рішення та постанову, а касаційну скаргу - без задоволення.

01 лютого 2016 року від Національного університету "Львівська політехніка" також надійшли заперечення на подану ПАТ "Златобанк" касаційну скаргу, в яких третя особа-3 також просить суд залишити без задоволення вказану скаргу, а рішення та постанову - без змін.

Також, 01.02.2016 р. від ТОВ "Соларенерго" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю директора товариства бути присутнім у судовому засіданні.

У свою чергу, від ПАТ "Златобанк" надійшли клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а також відповідач у справі просив відкласти розгляд справи.

До початку судового засідання, 02.02.2016 р., від позивача у справі також надійшли заперечення на касаційну скаргу та додатковий відзив, за змістом яких ТОВ "Соларенерго" просить залишити без змін прийняті у справі судові акти як законні та обґрунтовані, а будь-які підстави для задоволення касаційної скарги, на його думку, відсутні.

Також, 02.02.2016 р. додатковий відзив на касаційну скаргу надійшов від третьої особи-1, в якому ТОВ "Агрофірма сошників плюс" просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення і постанову залишити без змін.

Крім того, 02.02.2016 р. від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення до заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Златобанк", в яких ТОВ "Будинок Краусса" зазначає, що рішення та постанова у даній справі були прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

02 лютого 2016 року надійшло клопотання ПАТ "Златобанк" про долучення до матеріалів справи деяких документів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2016 р. задоволено клопотання ТОВ "Соларенерго" про відкладення розгляду справи, задоволено клопотання ПАТ "Златобанк" в частині відкладення розгляду справи, відкладено розгляд скарги ПАТ "Златобанк" у судовому засіданні на 16.02.2016 р.

16 лютого 2016 від ТОВ "Соларенерго" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Златобанк", за змістом якого позивач у справі просить суд скасувати прийняті у справі рішення та постанову, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 р. задоволено клопотання ТОВ "Соларенерго" та ПАТ "Златобанк" про продовження строку та відкладення розгляду справи, розгляд касаційної скарги відкладено на 15.03.2016 р.

14 березня 2016 року, ТОВ "Агрофірма Сошників плюс" подано до суду пояснення на відзив директора ТОВ "Соларенерго", відповідно до яких третя особа-1 вказує на зловживання Риженко С.В. наділеними правами та нехтування взятих на себе зобов'язань, а викладені у відзиві обставини є надуманими, необґрунтованими та не можуть бути підставами для скасування прийнятих рішення та постанови.

Також, 14.03.2016 р. від третьої особи-3 надійшли пояснення на відзив директора ТОВ "Соларенерго", за змістом яких заявник вважає, що доводи Риженка С.В. не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на необґрунтованість та надуманість.

Крім того, пояснення надійшли і від ТОВ "Соларенерго", в яких позивач у справі просить суд задовольнити подану ПАТ "Златобанк" касаційну скаргу та скасувати прийняті у справі рішення та постанову.

До початку судового засідання, 15.03.2016 р., від ПАТ "Златобанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України надійшли клопотання про вступ у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що нормами статті 27 ГПК України передбачена можливість вступу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справу на стороні позивача або відповідача чи їх залучення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, до прийняття рішення господарським судом.

Таким чином, клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України судом відхиляються, оскільки вказані особи не можуть бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на стадії перегляду судового рішення в касаційному порядку.

До того ж, 15.03.2016 р. від третьої особи-2 надійшли пояснення на відзив директора ТОВ "Соларенерго", у яких заявник посилається на необґрунтованість та безпідставність доводів Риженка С.В., через що вони повинні бути відхилені судом.

Також, до початку судового засідання, 15.03.2016 р., через канцелярію суду представником ПАТ "Златобанк" було подано заяву про відвід колегії суддів з посиланням на виникнення сумнівів щодо неупередженості суддів при розгляді даної справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 р. вказану заяву про відвід колегії суддів залишено без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши доводи касаційної скарги, взявши до уваги усі подані учасниками судового процесу заперечення, пояснення та відзиви, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.01.2013 р. між ПАТ "Златобанк" (кредитодавець) та ТОВ "Соларенерго" (позичальник) укладено Кредитний договір № 8/33/13-KLMV (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, встановлених цим Кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та доларах США у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим Кредитним договором. Базовою валютою є гривня. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в Кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим Кредитним Договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією надаються банком за заявками позичальника після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов'язання банка по кредитуванню в рамках даного Кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці така заявка вважається виконаною, а зобов'язання банка дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 110 000 000 грн. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього Кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу (п. 1.3. Кредитного договору).

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору строк дії максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією складає 6 місяців. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 19.07.2013 р. включно.

Додатковими договорами до Кредитного договору були внесені зміни, в тому числі, було продовжено строк користування кредитом до 27.07.2015 р.

У відповідності з п. 1.5. Кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах:

- 28 % річних за користування кредитними коштами у гривні;

- 15 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

Так, звертаючись до суду з відповідними вимогами, позивач, у своїй позовній заяві зазначав, що станом на 12.02.2015 р. заборгованість позивача перед відповідачем за Кредитним договором становила 14 252 604,18 доларів США, з яких 13 538 000 доларів США заборгованість з повернення кредитних коштів, 714 604,18 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем були також укладені такі договори:

- Договір іпотеки від 18.02.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 363, відповідно до якого позивач передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 34 га, яка розташована за адресою:АДРЕСА_2;

- Договір іпотеки від 31.07.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2540, відповідно до якого позивач передав в іпотеку належну йому на праві власності сонячну електростанцію "Лазурне" та споруди з системами кріплень сонячних модулів, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що між ТОВ "Соларенерго" та ТОВ "Агрофірма сошників плюс" за участю ПАТ "Златобанк" 12.02.2015 р. укладено Договір про відступлення права вимоги № 100 (надалі - Договір про відступлення-1).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору про відступлення-1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги у боржника грошових коштів на загальну суму, що складає еквівалент 6 465 236,70 доларів США, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав. За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного та реального виконання обов'язку з повернення залишку коштів в розмірі, що складає еквівалент 6 465 236,70 доларів США.

Згідно з п. 1.4. Договору про відступлення-1 право вимоги засновано на правочинах, укладених між первісним кредитором та боржником, а також на договорах відступлення прав вимоги, укладених первісним кредитором з клієнтами боржника згідно переліку, що додається до даного Договору.

Підписанням цього Договору відповідач підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірі, зазначеному в пункті 1.3. цього Договору, та зобов'язується виконувати свої обов'язки за правочинами на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора (п. 1.7. Договору про відступлення-1).

Також, 12.02.2015 р. між позивачем та ТОВ "Будинок Краусса", за участю ПАТ "Златобанк", укладено Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення-2), відповідно до умов якого банк має певні зобов'язання з повернення грошових коштів згідно з договорами, що зазначені нижче на загальну суму 2 528 869,61 доларів США, 82 762 615,83 грн. (що є еквівалентом 3 271 365,92 доларів США), 158 245,45 євро (що є еквівалентом 178 769,88 доларів США), 217 516,90 російських рублів (що є еквівалентом 3 323,60 доларів США):

- Договір банківського рахунку № 8380-ЮР від 16.10.2014 р., укладений між банком та Приватним акціонерним товариством "Бахмутский аграрный союз";

- Договір банківського рахунку № 2477-ЮР від 19.08.2011 р., укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон";

- Договір банківського рахунку фізичної особи від 20.03.2014 р., укладений між банком та ОСОБА_16;

- Договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки від 18.03.2014 р., укладений між банком та ОСОБА_16;

- Договір банківського рахунку фізичної особи від 20.03.2014 р., укладений між банком та ОСОБА_17;

- Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076689, яка укладена між банком та ОСОБА_17;

- Договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки від 03.09.2013 р., укладений між банком та ОСОБА_17;

- Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 079123 від 19.01.2015 р., яка укладена між банком та ОСОБА_18;

- Договір банківського вкладу № 062703 "Класичний плюс" в іноземній валюті від 06.06.2014 р., укладений між банком та ОСОБА_18;

- Договір банківського вкладу № 060929 "Весняний" в іноземній валюті від 07.05.2014 р., укладений між банком та ОСОБА_18;

- Угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 077401 від 17.12.2014 р., яка укладена між банком та ОСОБА_18;

- Договір банківського рахунку № 7587-ЮР від 26.02.2014 р., укладений між банком та Приватним акціонерним товариством "Аквасервіс";

- Договір банківського рахунку № 5432-ЮР від 04.02.2013, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість".

Так, відповідно до Договору про відступлення-2 права вимоги до банку за вищезазначеними договорами на загальну суму, еквівалентну 5 982 329,01 доларів США, були передані/відступлені відповідними особами-кредиторами (клієнтами, вкладниками) банку на користь ТОВ "Будинок Краусса" за наступними договорами:

- Договір № 1 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 2 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 4 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 5 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 6 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 7 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р.;

- Договір № 8 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.;

- Договір № 9 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.;

- Договір № 10 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.;

- Договір № 11 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.;

- Договір № 12 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.;

- Договір № 13 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2015 р.

Пунктом 1.5. Договору про відступлення-2 визначено, що підписанням цього договору банк підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірах, зазначених в абзаці (А) в преамбулі цього договору та зобов'язується виконувати свої обов'язки за договорами банківського рахунку на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також з'ясовано, що між ТОВ "Соларенерго" та Національним університет "Львівська політехніка", за участю ПАТ "Златобанк", 12.02.2015 р. укладено Договір про відступлення права вимоги № 102 (надалі - Договір про відступлення-3).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору про відступлення-3 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги у боржника грошових коштів на загальну суму, що складає еквівалент 1 805 038,47 доларів США, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав. За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного та реального виконання обов'язку з повернення залишку коштів в розмірі, що складає еквівалент 1 805 038,47 доларів США.

Відповідно до п. 1.4. Договору про відступлення-3 право вимоги засновано на правочинах, укладених між первісним кредитором та боржником, а також на договорах відступлення прав вимоги, укладених первісним кредитором з клієнтами боржника, згідно переліку, що додається до даного Договору.

Підписанням цього Договору відповідач підтверджує факт належного повідомлення про відступлення прав вимоги, визнає відступлення прав грошової вимоги в розмірі, зазначеному в п. 1.3. цього Договору, та зобов'язується виконувати свої обов'язки за правочинами на користь нового кредитора. Одночасно з передачею прав вимоги новому кредитору припиняються зобов'язання боржника по відношенню до первісного кредитора (п. 1.7. Договору про відступлення-3).

Таким чином, на підставі вказаних трьох договорів про відступлення права вимоги позивач набув права вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями на загальну суму 14 252 604,18 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, своїми заявами № 12 та № 12-1 від 12.02.2015 р. повідомив відповідача про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 р.

Так, зокрема, відповідно до заяви № 12-1 від 12.02.2015 р., позивач на підставі пункту 1.2. Кредитного договору заявив про дострокове повне погашення поточної заборгованості шляхом зарахування заборгованості відповідача в рахунок погашення своєї заборгованості за Кредитним договором.

У свою чергу, ПАТ "Златобанк", у відповідь на заяви позивача, листом № 911 від 13.02.2015 р. повідомив останнього про те, що станом на 12.02.2015 р. свої зобов'язання за Кредитним договором позивачем не виконано, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави вважати їх припиненими.

Звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, позивач просив визнати припиненими правовідносини між позивачем та відповідачем за Кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 р., за Договором іпотеки від 18.02.2013 р. та Договором іпотеки від 31.07.2013 р..

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а сторонами не заперечується, що станом на 12.02.2015 р. заборгованість позивача перед відповідачем за Кредитним договором становила 14 252 604,18 доларів США, з яких: 13 538 000 доларів США заборгованість з повернення кредитних коштів, 714 604,18 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач є кредитором позивача за грошовим зобов'язанням по сплаті останнім коштів у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні на обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди вірно відзначили, що з наявних в матеріалах справи документів, а саме, Договорів про відступлення 1, 2, 3, підтверджується набуття позивачем права вимоги до відповідача за укладеними з його вкладниками договорами банківських рахунків/вкладу на загальну суму 14 252 604,18 доларів США.

Так, статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з позицією місцевого та апеляційного судів, що з набуттям позивачем прав вимог до відповідача за Договорами про відступлення 1, 2, 3 між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договорів банківських рахунків/вкладів, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження коштами, що перебувають на відповідних рахунках, у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Так, зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється в силу положень ст. 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. При цьому, спеціальні вимоги щодо оформлення заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину нормами чинного законодавства не передбачені, а тому, як правильно вказано судами, її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів (заяв № 12 та № 12-1 від 12.02.2015 р.), повідомлення позивачем відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: його зобов'язань перед банком по сплаті на користь останнього грошових коштів на підставі Кредитного договору у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США та грошових зобов'язань банку перед позивачем у загальному розмірі 14 252 604,18 доларів США на підставі договорів банківського рахунку/вкладу, право вимоги за якими набуто позивачем за Договорами відступлення.

Суди обґрунтовано дійшли висновку, що вказані зобов'язання є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим позивачем правомірно було реалізовано передбачене ст. 601 ЦК України право та направлено на адресу відповідну заяву про зарахування таких зустрічних однорідних вимог у сумі 14 252 604,18 доларів США, з огляду на що і грошове зобов'язання позивача за Кредитним договором перед відповідачем у розмірі 14 252 604,18 доларів США було припинено в силу приписів ст. 601 ЦК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що листом № 911 від 13.02.2015 р., відповідач повідомив позивача про те, що станом на 12.02.2015 р. свої зобов'язання за Кредитним договором позивачем не виконано, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави вважати їх припиненими.

Так, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що лист позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог було отримано відповідачем 12.02.2015 р., що підтверджується відповідною відміткою банку № 754/7 від 12.02.2015 р.

При цьому, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 р. № 30, яким вирішено запровадити тимчасову адміністрацію та призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. на 3 три місяці з 14.02.2015 р. до 13.05.2015 р. включно.

Тобто, беручи до уваги встановлені судами обставини та зазначене вище, вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог отримано банком до запровадження тимчасової адміністрації, а отже, посилання банку на неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставним, на що правомірно вказано судами.

Також, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком місцевого та апеляційного господарських судів щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором іпотеки від 18.02.2013 р. та Договором іпотеки від 31.07.2013 р., з огляду на положення ст. 3 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, та в силу ст. 17 Закону України "Про іпотеку", за змістом якої іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Зважаючи на викладене, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд, на підставі наявних матеріалів справи та встановлених обставин, беручи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі, підставно та правомірно задовольнили заявлені ТОВ "Соларенерго" позовні вимоги про визнання припиненими правовідносин між ним та ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 8/33/13-KLMV від 21.01.2013 р., за договором іпотеки від 18.02.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованим у реєстрі № 363, за договором іпотеки від 31.07.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою Л.О., зареєстрованим у реєстрі № 2540.

Що стосується доводів директора ТОВ "Соларенерго" Риженка С.В., висловлених у судовому засіданні та у поданих через канцелярію суду відзиві та поясненнях, колегія суддів касаційної інстанції не може взяти їх до уваги в силу положень ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності та недоведеності, а також з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів зворотного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2015 р. у справі № 910/20978/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков