ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 926/694/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалувід 11.11.2013Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 926/694/13за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення - 93824,04 грнВ судове засідання представники сторін не з'явилисьЗаслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Чернівецької області передані вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 93 824,04 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2013 (суддя І.Марущак) позов задоволений частково, присуджено до стягнення з відповідача 82 179, 15 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати суборендних платежів за користування суборендованою частиною приміщення у період з 01.09.2011 до 31.12.2012 відповідно до укладеного сторонами договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.09.2011, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 82 179, 15 грн, на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

25.10.2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

При цьому відповідач зазначає про неналежний спосіб повідомлення останнього місцевим господарським судом як про поважну причину для відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 (колегія суддів: Г.Кордюк, В.Гриців, Л.Давид) відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у відновленні пропущеного строку для подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що поштова кореспонденція, в тому числі і рішення суду, що направлена місцевим господарським судом на адресу відповідача (АДРЕСА_1, що є адресою місця проживання відповідача відповідно до виписки з ЄДРЮО та ФОП № 16904548 від 29.07.2013), поверталась до господарського суду з відміткою поштамту - "за закінченням терміну зберігання", що відповідно до ст. 64 ГПК України та враховуючи правову позицію зазначену у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, є належним повідомленням відповідача місцевим господарським судом, а тому даний факт не може розглядатись апеляційною інстанцією в якості поважних та обґрунтованих причин пропуску, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідачем процесуальних дій.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 53 ГПК України, просить ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та повернення апеляційної скарги без розгляду скасувати, а справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Порушенням господарським судом апеляційної інстанції положень ст. 53 ГПК України, керуючись якою суд відмовив у відновленні строку для подання апеляційної скарги, заявник касаційної скарги вважає невизнання поважності причин пропуску процесуального строку. Причиною пропуску процесуального строку є тимчасове проживання заявника не за місцем реєстрації, куди надходила поштова кореспонденція, однак не була отримана заявником. З цієї ж причини відповідач не знала про розгляду спору у суді та не приймала участі. Факт тимчасового непроживання відповідачем за місцем її реєстрації підтверджується довідкою КЖРЕП 9 від 23.10.2013, складеною на підставі свідчень сусідів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з такого.

За змістом статті 64 ГПК, у разі якщо ухвала про порушення провадження у справі надіслана місцевим господарським судом за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тимчасове проживання відповідачем не за місцем її реєстрації, не позбавляло можливості контролювати надходження поштової та іншої кореспонденції за місцем реєстрації, або надіслати відповідну інформацію у тому числі на поштове відділення, що обслуговує територію реєстрації.

Крім того, відповідно до положень ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про переваги одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази.

Таким чином, підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку та повернення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 у справі № 926/694/13 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк