ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 5002-34/917-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачаПашиєв Е.У., представник,відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Автодім"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 рокуу справі№ 5002-34/917-2012 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомСімферопольської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Автодім"провизнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3202га, який укладено між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Автодім" 02.03.2011 та зареєстровано в Управлінні Держкомзему в м.Сімферополі у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району за № 011010004000033; зобов'язання ТОВ "Автодім" повернути Сімферопольській міській раді за відповідним актом прийому-передачі земельну ділянку, загальною площею 0,3202га, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул.Гагаріна-бул.Леніна (Привокзальна площа залізничного вокзалу), яка була надана в оренду ТОВ "Автодім" відповідно до договору оренди земельної ділянки, що укладено між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Автодім" від 02.03.2011 та зареєстровано в Управлінні Держкомзему в м.Сімферополі в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району за № 011010004000033.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2013 року (судді Ейвазова А.Р. - головуючий, Колосова Г.Г., Пєтухова Н.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року (судді: Євдокімов І.В. - головуючий, Сікорська Н.І., Фенько Т.П.), позов задоволено; визнано недійсним договір №904-р оренди земельної ділянки, укладений 02.03.2011 між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Автодім" та зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району 05.08.2011 за №011010004000033; зобов'язано ТОВ "Автодім" повернути Сімферопольській міській раді за актом прийому-передачі земельну ділянку, надану у відповідності з договором №904-р від 02.03.2011 (зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району 05.08.2011 за №011010004000033), загальною площею 0,3202га, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул.Гагаріна-бул.Леніна (Привокзальна площа залізничного вокзалу); стягнуто з відповідача на користь позивача 1073грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, ТОВ "Автодім" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Зокрема, ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.203 Цивільного кодексу України, які, на думку скаржника, не регулюють спірні правовідносини.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, пунктом 8.10 рішення Сімферопольської міської ради 65 сесії V скликання від 21.10.2010 № 1086 "Про дозвіл виконання технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, дозвіл розроблення проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі" поновлено договір оренди та надано ТОВ "Автодім" земельні ділянки, загальною площею 0,3202га, у т.ч. земельну ділянку №1 - площею 0,0982га, земельну ділянку №2 - площею 0,2148га, земельну ділянку №3 - площею 0,0072га по вул.Гагаріна-бул.Леніна (Привокзальна площа залізничного вокзалу), в короткострокову оренду строком на 5 років - до 21.10.2015 для здійснення комерційної діяльності - організації двох автостоянок, об'єктів громадського харчування та торгівлі.

На виконання рішення у вказаній частині, 02.03.2011 між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Автодім" укладено договір №904-р оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Управлінні Держкомзему у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району здійснено запис за №011010004000033 від 05.08.2011, за умовами якого ТОВ "Автодім" передано у строкове платне користування земельну ділянку для здійснення комерційної діяльності - організації двох автостоянок, об'єктів громадського харчування та торгівлі, загальною площею 0,3202га (земельна ділянка №1 - 0,0982га кадастровий №01 101 000 00:01:006:0540; земельна ділянка №2 - 0,2148га кадастровий №01 101 000 00:01:006:0541; земельна ділянка №3 - 0,0072га кадастровий №01 101 000 00:01:006:0542), яка розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул.Гагаріна-бул.Леніна (Привокзальна площа залізничного вокзалу).

Згідно п.3.1 договору земельну ділянку передано в оренду строком на п'ять років, а саме до 21.10.2015 року.

При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 у справі №2а-8774/12/0170/7 задоволено позов заступника прокурора Автономної Республіки Крим - прокурора м. Сімферополя до Сімферопольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ "Автодім"; визнано протиправним та скасовано підпункт 8.10 пункту 8 рішення 65-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 21.10.2010 №1086 "Про надання дозволу на виконання технічної документації з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, надання дозволів розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання, передачу громадянам України, юридичним особам і фізичним особам - підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, в оренду в м. Сімферополі".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 у вказаній справі залишена без змін.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій прийняли до уваги встановлений факт прийняття відповідного рішення ради до закінчення строку дії договору оренди, укладеного сторонами, щодо тієї ж земельної ділянки, відносно якої укладено спірний договір, без наявності реальної можливості оцінки Сімферопольською міською радою належного виконання ТОВ "Автодім" договірних зобов'язань за таким договором, дія якого ще не закінчилась. Так, 09.08.2007 між Сімферопольською міською радою та ТОВ "Автодім" укладено договір №42-Г оренди земельної ділянки, зареєстрований у Кримській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району здійснений запис за №040700100048.

Об'єктом оренди за зазначеним договором є земельна ділянка загальною площею 0,3202га (земельна ділянка №1 площею 0,0982га кадастровий №01 101 000 00:01:006:0540; земельна ділянка №2 площею 0,2148га, кадастровий №01 101 000 00:01:006:0541; земельна ділянка №3 площею 0,0072 га, кадастровий №01 101 000 00:01:006:0542); земельні ділянки за умовами вказаного договору передаються для організації двох автостоянок.

Строк оренди за умовами п.3.1 договору становить 5 років - до 29.03.2012.

Отже, спірний договір від 02.03.2011 було укладено під час дії вищевказаного договору оренди, дія якого на момент укладення спірного договору не закінчилась.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову у даній справі, з огляду на наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

В п.2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Також роз'яснено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори (п.2.26).

Враховуючи те, що стосовно спірної земельної ділянки рішення Сімферопольської міської ради, яке стало підставою для укладення спірного договору, скасовано, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним укладеного на підставі цього рішення ради договору оренди земельної ділянки від 02.03.2011р.

За таких обставин, висновок судів про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ґрунтується на вимогах закону. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року у справі №5002-34/917-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда