Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 916/2396/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"на постанову25.04.2016 Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/2396/15 господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"до Громадської організації "Українське товариство сліпих"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПідприємство об'єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство "Українського товариства сліпих" простягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 62 449,73 грн.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 р. КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної організації українського товариства сліпих про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії у сумі 62449,73 грн. на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що ним здійснюється забезпечення тепловою енергією приміщення офісу Громадської організації "Українське товариство сліпих", яке розташоване у м. Одесі, по вул. Льва Толстого, 6. До інженерних споруд житлового будинку за вищевказаною адресою, у тому числі і розташованих в них не житлових приміщень, входять системи централізованого опалення. При цьому позивач зазначав, що облаштування індивідуальної системи опалення у вказаному офісі в передбаченому законодавством порядку не було, у зв'язку із чим облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово відповідно до п.п. 20, 23 "Правил користування тепловою енергію", затверджених постановою КМУ від 03.10 .2007р. № 1198, визначається розрахунковим способом.

Так, за період з 01.10.2014 року по 01.05.2015 року відповідачем було спожито теплової енергії на суму 62 449,73 грн.

Позивач зазначав, що ним неодноразово були направлені на адресу організації проекти договору на постачання теплової енергії, однак на теперішній час вказаного договору з боку відповідача підписано не було.

Крім цього, позивач звертав увагу, що бездоговірне споживання теплової енергії не є підставою для звільнення відповідача від оплати її вартості, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню, як вартість безпідставно набутого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року, зокрема, було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство об'єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство "Українського товариства сліпих".

У відзиві на позовну заяву Підприємство об'єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство "Українського товариства сліпих" просило у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що розрахунок позивача та примірний обсяг постачання теплової енергії споживачу жодним чином не підтверджує фактичне отримання теплової енергії відповідачем, а тільки відображує кількість такої енергії, яка необхідна на обігрів приміщення відповідача за період 2014-2015 р. опалювального сезону та її вартість.

Також, третя особа вказувала, що строк перебування відповідача у вищевказаних приміщеннях закінчився 19.11.2013 р. та те, що Одеська обласна організація "Українське товариство сліпих з 01.12.2013 р. по теперішній час знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 21.

Підприємство об'єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство "Українського товариства сліпих" звертало увагу на недоведеність позивачем факту споживання відповідачем теплової енергії у заявленому розмірі. Крім того, на думку Підприємства об'єднання громадян "Одеське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих", відповідач не зобов'язаний укладати договір на постачання теплової енергії у зв'язку із відсутністю у нього наміру її отримувати та споживати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2015 року в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з встановленням, що власником приміщення є Громадська організація "Українське товариство сліпих" було замінено первісного відповідача Одеську обласну організацію Українського товариства сліпих" на належного відповідача Громадську організацію "Українське товариство сліпих".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2015 р., справу №916/2396/15 в порядку статті 17 Господарського процесуального кодексу України було направлено до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Вказану ухвалу було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року та направлено справу до господарського суду Одеської області для розгляду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2015 р. (суддя Ю.М. Щавинська) стягнуто з Громадської організації "Українське товариство сліпих" на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" вартість безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 62 449, 73 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції перевіривши розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії, наведений позивачем у додаткових поясненнях (том 2 а.с. 29), згідно якого відповідачем в період з листопада 2014 року по березень 2015 року було спожито теплову енергію на загальну суму 62 449,73 грн., дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення вартості наданих послуг теплової енергії є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

За апеляційною скаргою Громадської організації "Українське товариство сліпих" Одеський апеляційний господарський суд (судді: К.В. Богатир, Л.В. Лавриненко, М.А. Мишкіна), переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 25.04.2016 р., вказане рішення скасував, у задоволенні позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції не прийнявши до уваги розрахунок суми позовних вимог, у зв'язку із його необґрунтованістю відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю їх розміру.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що самостійно здійснити розрахунок розміру позовних вимог апеляційний господарський суд не має можливості за відсутністю у матеріалах даної справи усіх необхідних об'єктивних даних для проведення такого розрахунку.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року та залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги вважає, що визначення зовнішнього об'єму для нежитлових приміщень першого та другого поверхів будинку за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6 здійснювалось виходячи з акта технічного обстеження та технічного паспорту на нежитлові приміщення, розробленого Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості Виконавчого комітету Одеської міської ради, а тому застосування позивачем у наданому розрахунку заборгованості величини об'єму приміщень по зовнішньому обміру з урахуванням товщини стін у розмірі 1481,0 м3 є цілком обґрунтованим.

У відзиві на касаційну скаргу Громадська організація "Українське товариство сліпих" просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (позивач) було створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за №101-V шляхом злиття Комунального підприємства «Одесатеплокомуненерго» та Комунального підприємства «Одесатеплоенерго».

Основною метою діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією (пункт 2.1.1. статуту КП «Теплопостачання міста Одеси»). Одеською міською радою, на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», прийнято рішення №1173-у від 05.04.2007р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в м. Одеса», відповідно до якого КП «Теплопостачання міста Одеси» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Судами також було встановлено, що КП «Теплопостачання міста Одеси» здійснюється забезпечення тепловою енергією житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6.

З витягу про державну реєстрацію прав від 10.01.2002 року (том 1 а.с. 107), власником нежитлових приміщень першого та другого поверхів, розташованих за вищевказаною адресою, є відповідач - Громадська організація «Українське товариство сліпих».

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач як власник спірних приміщень, які вбудовані в окремий нежитловий будинок, використовував теплову енергію у періоді з 01.10.2014 року по 01.05.2015 року, оскільки позивач надав належні докази підключення вказаного будинку до теплопостачання на початку опалювального періоду та відключення по закінченню опалювального сезону. Також є докази, що увесь будинок, в тому числі й спірні приміщення відповідача, були обладнані централізованою системою опалення. Належних та допустимих доказів щодо відключення в установленому чинним законодавством порядку спірних приміщень відповідача від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення до господарського суду не було надано. Також факт такого відключення спростовується позивачем з посиланням на те, що відповідач не дотримався встановленої процедури проведення такого відключення, апеляційний суд вважає безпідставними, тому не приймає їх до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного позову є вимоги КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення з Підприємства об'єднання громадян "Одеське учбово - виробниче підприємство "Українського товариства сліпих" вартості безпідставно набутої теплової енергії у сумі 62449,73 грн. на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами частини 4 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

У статті 24 Закону України «Про теплопостачання» закріплено основні обов'язки споживача теплової енергії, у тому числі своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією відповідно до типових договорів, форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За наявності технічної можливості споживач має право після погодження з теплопостачальною організацією приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з теплопостачальною організацією (пункт 5 Правил користування тепловою енергією).

Отже, чинним законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу або за договором енергопостачання.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, зазначено позивачем, в позовній заяві, та підтверджено відповідачем, договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладено.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У свою чергу відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати вартості фактично отриманих послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року № 6-59цс13.

Порядок розрахунків та визначення обсягів спожитої теплової енергії встановлені у Правилах користування тепловою енергією та Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У відповідності до пункту 20 Правил користування тепловою енергією, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У пункті 23 Правил користування тепловою енергією визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Враховуючи вищевикладене, при розгляді питання по стягненню заборгованості за спожиту теплову енергію, потрібно з'ясувати дійсний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії та перевірити зроблений позивачем розрахунок заявленої до стягнення її вартості.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 Цивільного кодексу України).

Проте, встановивши факт споживання відповідачем теплової енергії без укладення договору на її постачання, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в порушення приписів статті 82 Господарського процесуального кодексу України не навів будь - яких обґрунтувань за якими він не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку отриманої теплової енергії, виходячи з наявних в матеріалах справи документів на підтвердження цього розрахунку.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті постанови не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі №916/2396/15 господарського суду Одеської області скасувати, справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач