ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 913/592/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Палія В.В.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Чернобай С.С., Балан С.М.; третьої особи 1 - не з'явився; третьої особи 2 - не з'явився; третьої особи 3 - не з'явився; прокурора - Попенко О.С.;розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від18.01.2017у справі№ 913/592/16за позовомПершого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області Севєродонецької міської ради Луганської області Луганської обласної військово-цивільної адміністраціїпростягнення 1 578 948, 40 грн

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Луганській області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (далі - ТОВ "Кларіант Україна") про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що складає 1 578 948, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2016 порушено провадження у справі № 913/592/16 за позовом Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області до ТОВ "Кларіант Україна" про стягнення 1 578 948, 40 грн.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області, Севєродонецьку міську раду Луганської області, Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду Луганської області (суддя Секірський А.В.) від 29.06.2016 позов задоволено повністю, суд стягнув з ТОВ "Кларіант Україна" на користь держави збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, який складає 1 578 948, 40 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Малашкевич С.А., Дучал Н.М.) від 18.01.2017 рішення Господарського суду Луганської області від 29.06.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017, Перший заступник прокурора Луганської області подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст.ст. 38, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також норми процесуального права, зокрема ст.ст. 4, 47, 32, 33, 42, 43 ГПК України.

Скаржник посилається також на абз. 5 п. 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, та зазначає, що ТОВ "Кларіант Україна" повинно було звернутися щодо продовження строку дії спецдозволу заздалегідь, в межах розумного строку, тобто за три місяці до закінчення строку його дії.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 касаційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.04.2017.

Від Державної екологічної інспекції у Луганській області 11.04.2017 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника. При цьому позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 29.09.2015 Державною екологічною інспекцією Україні у Луганській області директору ТОВ "Кларіант Україна" направлено повідомлення (вих.№340/01-04-14) про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у строк з 09.10.2015 року по 29.10.2015 року.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції України у Луганській області від 01.10.2015 за №109/01-01-01 та направлення на проведення планової перевірки від 05.10.2015 року за №364/01-04-14 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Луганській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Кларіант Україна", за результатами якої складено акт від 29.10.2015, згідно з п. 11 висновків якого встановлено факт здійснення самовільного користування надрами (підземна вода), без спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Закону України "Про надра".

Згідно наданої довідки підприємства в період з 14.01.2014 по 09.10.2015, видобуто всього із свердловин 421784 куб.м. підземної води без спеціального дозволу на користування надрами.

Внаслідок виявленого порушення Державною екологічною інспекцією у Луганській області було винесено припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 29.10.2015 року, пунктом 11 якого вимагалося від ТОВ "Кларіант Україна" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами до 07.04.2016 року.

Відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за №389 розмір шкоди, заподіяної державі ТОВ "Кларіант Україна" внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 14.01.2014 по 09.10.2015 визначено Державною екологічною інспекцією у Луганській області в сумі 1 578 948, 40 грн.

Державною екологічною інспекцією у Луганській області було направлено на адресу ТОВ "Кларіант Україна" претензію від 11.12.2015 за №17/04-22-15 про сплату збитків завданих державі в розмірі 1 578 948, 40 грн внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, яка була залишена без задоволення відповідачем.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області до ТОВ "Кларіант Україна" про стягнення 1 578 948, 40 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавств про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що факт самовільного користування надрами (без спеціального дозволу) підтверджено матеріалами справи, вина підприємства, яка є однією з передумов застосування відповідальності, полягає саме у продовженні користування надрами після закінчення строку дії дозволу без вжиття всіх належних заходів для захисту свого права на отримання такого дозволу. При цьому судом першої інстанції зазначено, що відповідач не скористався своїм конституційним правом на судовий захист, не оскаржив дії чи бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо відмови у видачі дозволу та щодо дотримання порядку та строків розгляду відповідних заяв підприємства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, виходив, в свою чергу, з того, що встановлені ним фактичні обставини справи свідчать про те, що ТОВ "Кларіант Україна" було своєчасно вчинено всі необхідні дії для отримання погодження Луганської обласної ради щодо отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, проте у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин, а саме початком проведення антитерористичної операції, наявністю бойових дій та захопленням адміністративних будівель на території Луганської області, відповідач був позбавлений можливості отримати погодження Луганської обласної ради на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" за №615 від 30.05.2011 року, на підставі чого колегією суддів апеляційного господарського суду зроблено висновок щодо відсутності в діях відповідача вини та протиправної поведінки, як обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України. Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися як водним законодавством, так і законодавством про надра. Відповідно до положень статей 46, 48 вказаного Кодексу водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 Водного кодексу України).

Згідно із ст. 1 Кодексу України "Про надра" надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 91 Кодексу України "Про надра" до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, віднесено, зокрема погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Положеннями ст. 16 Кодексу України "Про надра" передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

У ст. 21 Кодексу України "Про надра" закріплено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 65 Кодексу України "Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 67 Кодексу України "Про надра").

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У ст. 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, серед іншого, підземні води.

Згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Відповідно до п. 5 Порядку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дозволи надаються на такі види користування надрами, зокрема геологічне вивчення родовищ корисних копалин та видобування корисних копалин.

Згідно з п. 7 Порядку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин, п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

У абз. 4 п. 14 Порядку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

З врахуванням викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про безпідставність посилань місцевого господарського суду на необхідність подачі ТОВ "Кларіант Україна" заяви про продовження строку дії дозволу на користування надрами за три місяці до закінчення строку його дії, тобто не пізніше 13.10.2013, оскільки відповідач в межах даного спору не мав на меті продовжити строк дії попереднього дозволу від 13.01.2011 року №4037, який було надано для геологічного вивчення, а мав на меті отримати новий дозвіл на видобування надр, у зв'язку із чим положення абз. 4 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" за №615 від 30.05.2011 року не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ТОВ "Кларіант Україна" первісно було надано дозвіл на користування надрами №4037 від 13.01.2011, виданий Державною службою геології та надр України на 3 роки, тобто до 13.01.2014 року, який передбачав особливі умови використання, а саме:

- впродовж трьох років затвердити запаси підземних вод ДКЗ України;

- виконання умов Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Луганській області від 29.04.2009 №3002 (екологічна картка №1039);

- виконання умов Держгірпромнагляду від 19.07.2010 №1/02-7.12/4952 протягом 1 місяця після отримання спецдозволу зареєструвати форму 3-гр у ДНВП Геоінформ України;

- своєчасна та в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

- обов'язкова передача в установленому законодавством порядку геологічної інформації, отриманої в процесі робіт, до ДНВП "Геоінформ України" згідно з формою 7-гр;

- щорічна звітність перед ДНВП "Геоінформ Україна" згідно з формою 7-гр;

- обов'язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абз. 3 п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 року за №651.

Метою користування надрами відповідно до дозволу №4037 від 13.01.2011 було геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка технічних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України.

У абз. 2 п. 10 Порядку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток.

Між Державною службою геології та надр України (далі за текстом - Держгеонадра) та ТОВ "Кларіант Україна" (далі за текстом - Надрокористувач) 25.04.2013 було укладено угоду за №4037 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової роботи, яка є невід'ємним додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки технічних підземних вод водозабору підприємства №4037 від 13.01.2011.

Відповідно до п. 1.1. Угоди, Держгеонадра надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, а надрокористувач, в свою чергу, зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства.

Згідно з п. 3.1. Угоди, умови користування надрами, види та строки виконання надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища технічної підземної води протягом строку дії дозволу визначається в програмі робіт з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, яка підписується сторонами і є додатком 2 та невід'ємною частиною цієї угоди (далі за текстом - Програма робіт).

Додатком №1 до Угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення визначена характеристика надр технічної підземної води водозабору підприємства із змісту якої, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час дії спецдозволу від 13.01.2011 за №4037 запаси підземних вод по водозабору, яким користується ТОВ "Кларіант Україна" не оцінювались та проектний водозабір та об'єми водозабору встановлені на перспективу 2400 куб. м. на добу. Тобто, основною метою здійснення надровикористання за попереднім дозволом є дослідження запасів підземних вод та встановлення перспективних об'ємів водозабору для отримання нового дозволу на подальше видобування необхідних користувачу об'ємів технічної води.

Згідно з Програмою робіт, яка є додатком 2 до Угоди за №4037 та є невід'ємною частиною Угоди №4037 від 25.04.2013, ТОВ "Кларіант Україна" зобов'язувалось в 4 кварталі 2013 року вчинити дії щодо геолого-економічної оцінки ДКЗ України експлуатаційних запасів та затвердження запасів корисної копалини у ДКЗ України (п. 7 Програми робіт).

Відповідно до п. 28 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 22.12.1994 за №865 надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Згідно з п. 4. Порядку дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Вищевказаними нормами законодавства встановлено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин здійснюється виключно після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що також передбачено п. 7 Програми робіт.

При цьому встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про здійснення ТОВ "Кларіант Україна" всіх необхідних дій для отримання спеціального дозволу на видобування надр, належне користування своїми цивільними правами та обов'язками, дотримання умов угоди №4037 від 25.04.2013 року із врахуванням її невід'ємної частини Програми робіт щодо строків та видів робіт, наданих в користування надр, на підставі дозволу №4037 від 13.01.2011.

Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Кларіант Україна" було позбавлене можливості отримати новий дозвіл на видобування надр до дати закінчення строку дії попереднього дозволу №4037 від 13.01.2011 (тобто до 14.01.2014), у зв'язку із складністю та тривалістю оформлення дозволу на видобування надр.

Так, Державна комісія України по запасах корисних копалин повідомила ТОВ "Кларіант Україна", що протокол ДКЗ №3037 від 15.11.2013 було введено в дію Державною службою геології та надр України лише 11.02.2014, а ресурсну довідку про залишкові запаси корисних копалин було сформовано ДНВП "Геоінформ України" 03.02.2014, тобто після закінчення терміну дії попереднього дозволу №4037 від 13.01.2011 року.

Разом з тим, отримання дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, без затвердження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин про розгляд матеріалів геолого-економічної оцінки технічних підземних вод та сформування ресурсної довідки про залишкові запаси корисних копалин є неможливим, з огляду на встановлену процедуру отримання дозволу на видобування надр діючим на той момент законодавством України.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що органи державної влади, які уповноважені на погодження та видачу дозволів на користування надрами, неодноразово вимагали від ТОВ "Кларіант України" протягом всього спірного періоду отримання погодження саме від Луганської обласної ради. ТОВ "Кларіант України", в свою чергу, неодноразово вчиняло дії, спрямовані на отримання погодження Луганської обласної ради щодо отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин строком на 20 років ділянки підземних вод ТОВ "Кларіант Україна".

У зв'язку із початком проведення антитерористичної операції на сході України, розпочатої на підставі Указу Президента України від 14.04.2014, розпорядженням Луганської обласної ради №119 від 29.04.2014 встановлено простій з 30.04.2014 року до дня усунення обставин, що обумовили цей простій та виникнення організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи працівниками виконавчого апарату Луганської обласної ради, після здійснення уповноваженими органами передбачених законодавством відповідних заходів, спрямованих на належне функціонування адміністративної будівлі та безпеку перебування осіб у ньому.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 ЦК України. За приписами зазначеної статті майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п. 1.3 постанови пленуму Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6 постанови пленуму Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З врахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Кларіант Україна" здійснило всі необхідні дії для отримання спеціального дозволу на видобування надр, дотримувалось умов Угоди за №4037 від 25.04.2013 із врахуванням її невід'ємної частини Програми робіт щодо строків та видів робіт, наданих в користування надр, на підставі дозволу за №4037 від 13.01.2011, заздалегідь здійснювало дії, направлені на отримання нового дозволу на видобування надр, Луганська обласна рада, як єдиний орган, який мав право погодити відповідачу отримання нового дозволу, припинила свою діяльність через початок проведення антитерористичної операції, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності в діях відповідача вини та протиправної поведінки, як обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення.

Окрім того, судом апеляційної інстанції враховано наявні в матеріалах справи докази плати за спецвикористання води за період з 2014 року по 2015 рік включно, відповідно до актів звірки розрахунків з бюджетом від 08.12.2015 та від 10.02.2016 наданих ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, які свідчать про відсутність заборгованості зі сплати обов'язкових платежів за спецвикористання води та належне виконання обов'язків щодо сплати вищезазначених платежів за використаний об'єм води з боку ТОВ "Кларіант Україна". Також, судова колегія апеляційної інстанції прийняла до уваги, що відповідач увесь час протягом дії обставин непереборної сили, які призвели до припинення діяльності Луганської обласної ради намагався отримати погодження іншого органу на отримання дозволу на видобування надр.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Першого заступника прокурора Луганської області, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 913/592/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Палій В.В.