ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Справа № 922/1315/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Міщенка П.К.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 15.10.2013 р.

у справі № 922/1315/13 господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП

Укренергострой"

до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична

фірма "Юрінвест-В"

про стягнення 1 451 198,19 грн.

за участю представників:

ТОВ "НПП Укренергострой" - не з'явилися;

ПАТ "МТС Україна" - Головня М.А., Лиштва Ю.В., Сосідка І.М.;

ТОВ "Юридична фірма "Юрінвест-В" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Укренергострой" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 1 451 198,19 грн., у т.ч. 1 054 844,20 грн. основної заборгованості та 391 353,99 грн. пені, а також, стягнути з відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінвест-В" 5000,00 грн. матеріальної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 480/08 від 19.06.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а також на невиконання відповідачем-2 умов договору про надання юридичних послуг від 01.06.2011 р. (т.1 а.с.16-43, т.2 а.с.60-64).

Відповідач-1 у справі - ПАТ "МТС Україна" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на невиконання позивачем умов договору в частині виправлення наявних у виконаних роботах недоліків. У зв'язку з цим, відповідач-1 вважає, що, в силу умов договору, а також, зважаючи на ст. ст. 530, 538 ЦК України, строк оплати заборгованості не настав (т.2 а.с.20-21).

Відповідач-2 у справі - ТОВ "ЮФ "Юрінвест-В" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на виконання ним умов договору про надання юридичних послуг в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.08.2013 р. у задоволенні позову відмовлено (т.5 а.с.21-30).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог щодо відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при виконанні підрядних робіт були допущені недоліки. При цьому, відповідні акти усунення недоліків відсутні, у зв'язку з цим, в силу умов договору та вимог чинного законодавства, підстав для оплати робіт немає.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог щодо відповідача-2, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується спричинення позивачу матеріальної шкоди у розмірі 5000,00 грн. з вини відповідача-2.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2013 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 1 054 844,20 грн. та пені в розмірі 41 069,75 грн. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення залишено без змін (т.5 а.с.69-80).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 1 054 844,20 грн.;

- замовник, здійснюючи подальшу експлуатацію базових станцій, тим самим визнав, що наявність зауважень не перешкоджає експлуатації об'єктів, збудованих позивачем;

- відповідно до ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України здійснено перерахунок розміру пені.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права (т.5 а.с.107-112).

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, позивач направив клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, посилаючись на хворобу свого повноважного представника, яке відхилено касаційною інстанцією з тих підстав, що: явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; позивачем, в порушення вимог ст.36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні касаційної інстанції.

Крім того, від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з участю повноважного представника в іншому судовому процесі, яке відхилено касаційною інстанцією з аналогічних підстав.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

19.06.2008 р. між ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (замовник), правонаступником якого є ПАТ "МТС Україна", та ТОВ "НПП Укренергострой" (підрядник) був укладений договір підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах "під ключ" № 480/08.

Згідно п. 2.1. договору, підрядник, за окремими замовленнями замовника, на свій ризик та на умовах, визначених договором, зобов'язувався здійснювати комплекс робіт з будівництва, переоснащення, дообладнання та введення в експлуатацію базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку і надавати передбачені даним договором послуги в територіальних межах Центрального ТУ ЗАТ "Український мобільний зв'язок", а замовник зобов'язувався оплатити такі роботи і послуги та прийняти їх результати.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, згідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Зазначений договір, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

На виконання умов договору позивачем виконані роботи на суму 4 539 240,71 грн., про що сторонами підписані відповідні акти форми КБ-2в.

Згідно п. 5.1.3. договору, платіж у розмірі 80 % від остаточної вартості робіт за замовленням на об'єкт, згідно акта здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів, з вирахуванням сум відповідних авансових платежів, здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати надання в офіс замовника наступних належним чином оформлених та підписаних сторонами документів:

- рахунку-фактури підрядника;

- акта здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів;

- протоколу приймальних випробувань;

- копії переліку виявлених недоліків;

- детальної специфікації з цінами;

- договору оренди або документу, що його замінює.

Відповідно до п. 5.1.4. договору підряду, платіж у розмірі 20 % від вартості робіт, обладнання та матеріалів, згідно акта здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів здійснюється замовником після введення відповідного об'єкту в експлуатацію, протягом 10 банківських днів з дати надання в офіс замовника наступних належним чином оформлених та підписаних сторонами документів:

- акта відповідної приймальної комісії про введення в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту;

- рахунку-фактури підрядника;

- акта усунення недоліків;

- копії переліку виявлених недоліків з поміткою про їх виправлення.

За виконані роботи відповідач-1 розрахувався частково, допустивши заборгованість у розмірі 1 054 844,20 грн.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення вказаної заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виправлені недоліки, наявні у виконаних роботах, про що складені відповідні типові форми переліків виявлених недоліків, у зв'язку з цим, в силу п. 5.1.4. договору, підстави для оплати 20 % від вартості робіт відсутні.

Такий висновок суду визнаний помилковим судом апеляційної інстанції, зважаючи на те, що виявлені недоліки не є істотними, а об'єкт будівництва експлуатується відповідачем-1.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Так, згідно п. 9.3. договору, за результатами приймальних випробувань уповноваженими представниками сторін підписується протокол приймальних випробувань та встановлюється перелік здійснених видів робіт, наданого обладнання, матеріалів, відповідно до замовлення, що фіксується шляхом складання детальної специфікації з цінами. У разі виявлення недоліків виконаних робіт, тощо, сторони складають перелік виявлених недоліків із зазначенням всіх виявлених недоліків та недоробок на момент приймальних випробувань, а також зазначають строк для їх усунення підрядником. Належним чином оформлені протокол приймальних випробувань та перелік виявлених недоліків є підставою для оформлення підрядником акта здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів та його надіслання в офіс замовника для підписання.

Відповідно до п. 9.4. договору недоробки, дефекти, інші недоліки, що будуть виявлені сторонами під час приймальних випробувань, повинні бути усунуті підрядником за його рахунок в строки, встановлені замовником, але не пізніше дати завершення строку на виконання відповідного замовлення.

За змістом п. 9.8. договору підрядник, після підписання акта здачі-приймання робіт або акта здачі-приймання виконаних робіт сторонами та усунення недоліків, згідно переліку виявлених недоліків, складає акт усунення недоліків.

Пунктом 9.11. договору, з урахуванням п.10 додаткової угоди № 2 від 20.11.2009 р. до договору, передбачено, що після усунення відповідних недоліків робіт, підрядник здійснює організацію та проведення приймання об'єкту, збудованого за замовленням на об'єкт, а, у разі необхідності, за замовленням на розширення об'єкту, ДАБІ або приймальною комісією, створеною замовником, відповідно до вимог чинного законодавства. Вартість таких послуг включається сторонами до цін робіт, згідно додатку 1 до договору. Факт введення об'єкту в експлуатацію підтверджується свідоцтвом про відповідність або актом приймальної комісії, створеної замовником. Обов'язок з організації процедури співпраці з ДАБІ чи членами приймальної-комісії, створеної замовником, отримання необхідних для її роботи погоджень, розпоряджень, висновків, дозволів та підготовки проектів усіх необхідних документів бере на себе підрядник.

До вищезазначених замовлень та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів до договору підряду позивачем були додані відповідні типові форми переліків виявлених недоліків.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні відповідні акти усунення недоліків, підписані сторонами договору, які, відповідно до умов п. 9.8. договору підряду, повинні бути складеними підрядником.

Крім того, судом вказано, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази введення об'єктів в експлуатацію, що є необхідним в силу п. 5.1.3. договору підряду.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не виконано вимоги п. 5.1.4. договору щодо виправлення наявних недоліків та надання акта про їх виправлення, що звільняє відповідача від обов'язку оплачувати роботи у передбачений договором строк в силу ст. 538 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, неправомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що наявність невиправлених недоліків у виконаних роботах не перешкоджає експлуатації об'єктів, збудованих позивачем, а отже, наявні підстави для оплати виконаних робіт. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог, заявлених до відповідача-1.

Разом з цим, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, суд першої, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог щодо відповідача-2, оскільки матеріалами справи не підтверджується спричинення позивачу матеріальної шкоди у розмірі 5000,00 грн. з вини відповідача-2.

З огляду на наведене, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового скасування в частині рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. підлягає скасуванню в частині скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову, а рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2013 р. в цій частині - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, відповідачу-1 підлягають відшкодуванню за рахунок позивача судові витрати, понесені у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором, у розмірі 10 959,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. у справі № 922/1315/13 господарського суду Харківської області скасувати в частині задоволення позову, залишивши в силі рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2013 р. в цій частині.

3. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укренергострой" на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 10 959,14 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку з оплатою судовим збором касаційної скарги.

5. Доручити видати наказ на виконання п. 3 резолютивної частини постанови господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Міщенко П.К.

Палій В.М.