Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 904/3747/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого (доповідач)

Алєєвої І.В.

Рогач Л.І.

за участю представників: позивачаОвчинніков Б.С. - довіреність від 25.10.2016 відповідачаСінюхіна І.В. - довіреність від 19.08.2016 розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»на постановувід 06.09.2016 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/3747/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» доПублічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення плати за охорону та супроводження вантажу в розмірі 17 297,28 грн.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення 17 297,28 грн. плати за охорону та супроводження вантажу, посилаючись на приписи статей 42, 46, 125 Статуту залізниць.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що він вчинив усі належні дії для недопущення виникнення обставин, що зумовили затримку вагонів на коліях станції Кривий Ріг Головний, що свідчить про відсутність його вини у затримці спірних вагонів, а відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані його представниками з запереченнями, натомість відповідач був готовий прийняти дані вагони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 р. (суддя Мартинюк С.В) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» плату за надані послуги з охорони вантажу в розмірі 17 297,28 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дішов висновку про те, що позивач у встановленому законодавством порядку повідомив відповідача про надходження на його адресу вантажів та про час подавання вагонів на залізничну під'їзну колію останнього. Проте відповідачем подані вагони не були вчасно забрані на свою під'їзну колію. Час затримки вагонів зафіксований актами загальної форми відповідно до положень Статуту залізниць, Правил складання актів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, плата за охорону вантажу, її розмір визначено та зазначено у накопичувальній картці та складає 17 297,28 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. (судді: Джихур О.В., Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України суди не перевірили належно доводи відповідача про те, що зі сторони відповідача було вчинено всі належні дії для недопущення виникнення обставин, що зумовили затримку вагонів на коліях станції Кривий Ріг Головний, за наслідком чого вбачається відсутність його вини у затримці спірних вагонів станції Кривий Ріг Головний, а отже і безпідставність майнових вимог позивача.

Крім того, судами не було досліджено перевізні документи, наявні в матеріалах справи, з аналізу яких вбачається здійснення на рахунок перевізника належної оплати за охорону вантажу, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відповідної (додаткової) плати за охорону вантажу.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів касаційної скарги, вказавши, що відповідно до положень пункту 31.5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється оплата за надані залізницею послуги щодо охорони та супроводження вантажу під час затримки.

Кожен із спірних вагонів було оформлено окремим перевізним документом, тому плату за охорону ватажу було нараховано за ставкою 24,00 грн/ваг-год, як за 50 вагонів на загальну суму 14 414,40 грн. (без ПДВ).

Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача щодо здійснення ним оплати за охорону вантажу не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.11.2012 р. між ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", укладений договір №ПР/М-12-1334/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатуються під'їзні колії, які належать власнику, що примикає:

- до станції Кривий Ріг Головний: у парній горловині через стрілку №54. Межею підїзної колії є вихідний сигнал "Чс" станції Кривий Ріг-Головний;

- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межею підїзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки № 49 у напрямку стрілки № 51;

- до станції Батуринська: у парній горловині через стрілку № 4. Межею підїзної колії є граничний стовпчик стрілочного переводу № 4 станції Батуринська;

- до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до колії № 3 станції. Межами є: зі сторони станції Новобункрена власника вхідний сигнал "Нн", що знаходиться на 11 км ПК-6 перегону Новобункерна Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника вхідний сигнал "Нв", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовіправна-Новоблочна. Підїзна колія обслуговується локомотивами власника колії.

Розгорнута довжина підїзної колії складає 854 667 погонних метрів. У межах смуги відведення підїзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 19 700 кв.м (пункти 2,3 договору).

Згідно пункту 6 договору вагони для підїзної колії з металобрухтом передаються зі станції Кривий Ріг на одну із колій станції Промислова власника колії.

Здавання вагонів на підїзну колію здійснюється за інтервалами:

- на станцію Східна-Прийомовідправна 2,0години;

- на станцію Промислова 1,0 година;

- на станцію Новобункерна - 4,0 години.

Відповідно до пункту 5 договору подача двох составів підряд з однорідним вантажем (вугілля, вапняк, кокс, обкотиші) на одну промислову станцію не допускається. Подача вагонів з аглорудою і порожніх на піввагонів будь-якої форми власності виконуються поза інтервалом.

Приймання вагонів залізницею здійснюється на приймально-здавальних коліях, зокрема станції Промислова власника підїзної колії для передачі на станцію Кривий Ріг залізниці (пункт 9.3 договору).

Згідно пункту 10 договору зі станції Промислова власника підїзної колії вагони здаються залізниці через інтервал 1,0 година.

Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власник колії у письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника залізниці врученням відомостей на здачу вагонів з підїзної колії (пункт 8. договору).

Забирання усіх вагонів з приймально-здавальних колій відповідача локомотивом залізниці здійснюється не пізніше ніж через 4,0години після закінчення приймально-здавальних операцій (пункт 12 договору).

При укладанні договору сторони домовились, що власник колії сплачує залізниці плату:

- за подачу, забирання вагонів згідно з Тарифним керівництвом №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);

-інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує Залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.

Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 29 550,00 грн. за рік без ПДВ. Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів шляхом здійснення попередньої оплати через розрахунковий підрозділ залізниці (пункт 16 договору).

Договір укладено на п'ять років з 17.11.2012 р. по 16.11.2017 р. включно.

15.12.2015 р. сторони уклали додаткову угоду № 6/7 до договору № ПР/М-12-1334/НЮдч від 16.11.2012 р., відповідно до якої сторонами договору визначені ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

04.12.2015 р. на адресу відповідача прибув поїзд № 2152, у складі якого було 13 вагонів з брухтом чорних металів, що перевозився під охороною залізниці.

О 23:30 год. 04.12.2015 р. прийомоздавальник залізниці ОСОБА_6 повідомила відповідача про надходження вантажу та про запланований час подавання вагонів на під'їзну колію під вивантаження о 1:30 год. 05.12.2015 р. Повідомлення прийняла диспетчер відповідача ОСОБА_7 Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі № 63 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (форма ГУ-2).

06.12.2015 р. на адресу відповідача прибув поїзд № 3565, у складі якого було 28 вагонів з брухтом чорних металів, що перевозився під охороною залізниці.

О 6:00 год. 06.12.2015 р. прийомоздавальник залізниці ОСОБА_8 повідомила відповідача про надходження вантажу та про запланований час подавання вагонів на під'їзну колію під вивантаження о 7:00 год. 06.12.2015 р. Повідомлення прийняла диспетчер відповідача ОСОБА_9. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі № 63 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (форма ГУ-2).

У графі 49 кожної залізничної накладної, які наявні в матеріалах справи, міститься відмітка про здійснення охорони вантажу силами залізниці.

Згідно памятки № 915 про подавання вагонів відповідач прийняв вагони 05.12.2015 о 09:10, тобто через 7 год. 40 хвилин після повідомлення.

Згідно памятки № 922 про подавання вагонів відповідач прийняв вагони 06.12.2015 о 13:30, тобто через 6 год. 30 хвилин після повідомлення.

Про час затримки подавання вагонів під вивантаження позивачем складено акти загальної форми № 11411 від 05.12.2015 р. та № 11429 від 06.12.2015р. Представник відповідача відмовився від підписання актів загальної форми, про свідчить відповідна відмітка на актах.

В період подавання вагонів на підїзну колію позивача, за весь час перебування вагонів під охороною, позивачем нараховано плату за охорону вантажу яка складає 14 414,40 грн. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (стаття 62 Статуту), затверджені Міністерством транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням ЕЦП).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, відомості за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Нарахована позивачем плата за охорону вантажу, яка складає 14 414,40 грн. (без ПДВ), включена до накопичувальної картки № 09129070 зборів за роботи (послуги) та штрафів, повязаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) від 07.12.2015 р.

Представником відповідача накопичувальну картку підписано з зауваженням про те, що він відмовляється від сплати нарахованої суми, оскільки на момент отримання повідомлень про прибуття вантажу на підїзній колії знаходились прийняті до перевезення та не забрані залізницею навантажені вагони.

За весь час перебування вагонів під охороною, позивачем нараховано плату за охорону вантажу яка складає 14 414,40 грн. (без ПДВ).

Відповідач відмовився сплатити нараховані залізницею плату та збір.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення 17 297,28 грн. плати за охорону та супроводження вантажу.

За приписами статті 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пунктом 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 підпункту 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Суди попередніх інстанцій встановили, що залізниця своєчасно повідомила відповідача про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Про час затримки подавання вагонів під вивантаження позивачем складено акти загальної форми №11411 від 05.12.2015 та №11429 від 06.12.2015.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, зміст якої досліджено судами та відображено в судових рішеннях.

За таких обставин суди правомірно зазначили, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором, тому посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Кривий Ріг згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно з пунктами 13.2.1, 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Суди попередніх інстанцій також розглянули та мотивовано відхилили доводи відповідача про завищення плати за користування вагонами та виконання розрахунку з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами. Так, згідно положень пункту 31.5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється оплата за надані залізницею послуги щодо охорони та супроводження вантажу під час затримки.

Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним вантажовідправником, за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Проте кожен із спірних вагонів було оформлено окремим перевізним документом, відповідно плату за охорону ватажу було нараховано за ставкою 24,00 грн/ваг-год, як за 50 вагонів на загальнку суму 14 414,40 грн. (без ПДВ) правомірно, та включено до накопичувальної картки № 09129070 з урахуванням 20% ПДВ у розмірі 2 882,28 грн.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки встановлених судами обставин справи і повторного дослідження доказів, що відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. у справі № 904/3747/16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області області від 11.07.2016 р. залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова Судді:І. Алєєва Л. Рогач