Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2015 р. м. Київ К/800/14990/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі щодо нарахування йому пенсії виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням; визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі щодо відмови включити до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі нарахувати та виплатити пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), стовідсоткової щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям льотного складу, премії в розмірах, встановлених законодавством відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції від 04.04.2006 року), з 01 вересня 2011 року та виплатити недоплачену різницю пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі щодо нарахування ОСОБА_4 пенсії виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі нарахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством з 01 вересня 2011 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року залишено без змін постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 13.09.2011 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.

23.09.2011 року до відповідача надійшло подання військового комісаріату АРК про призначення позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку з звільненням зі служби 31.08.2011 року. Судом встановлено, що вислуга років станом на 31 серпня 2011 року складає 44 роки 26 днів.

Згідно з протоколом про призначення пенсії, розмір пенсії визначався в розмірі 90 % від грошового забезпечення та склав 4931,11грн.

При визначенні розміру грошового забезпечення відповідач користувався довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, з якої вбачається що при визначенні суми додаткових видів грошового забезпечення використовувалась середньомісячна сума додаткового грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, яка склала 2670,45грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_4 пенсії виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням протиправними, з посиланням на те, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, а членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, доводи касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі» - пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію.

Тобто, даною нормою закону закріплено положення про те, що пенсія визначається з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням без зазначення періоду, за який вона визначається.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка, доплати, підвищення, крім надбавок (доплат), установленим особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Конституційним Судом України не приймалось рішення щодо визнання неконституційними положень зазначеної постанови, а тому вона є конституційною.

Отже, пріоритетним для вирішення даного спору є положення п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», яким передбачений механізм нарахування та призначення пенсії даній категорії громадян.

Виходячи з вищевикладеного, суд касаційної інстанції вважає, що Управлінням Пенсійного фонду правомірно обчислений розмір пенсії позивача, виходячи з розміру його грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням за останні 24 місяці служби у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки військового комісаріату.

При цьому слід зазначити, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного на його думку прав для визначення розміру пенсії, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян", органи Пенсійного фонду України виконують функції тільки призначення та перерахунку пенсії, а функція визначення грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить у межі їх компетенції.

Таким чином вимога позивача щодо нарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі йому пенсії виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Також вимога позивача про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі щодо відмови включити до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в розмірі 100% грошового забезпечення є необґрунтованою, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Севастополі не враховано додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, які проходить військову службу на посадах льотного складу в розмірі 100% грошового забезпечення. Відомості стосовно отримання позивачем вказаної грошової допомоги відсутні.

Позивач отримав відповідну довідку про отримання вищевказаної грошової допомоги тільки 06 жовтня 2011 року, тобто вже після нарахування йому пенсії, доказів того, що він звертався до відповідача Головного управління пенсійного фонду України у м.Севастополі з заявою про включення до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, щомісячної додаткової грошової допомоги та йому у цьому було відмовлено не надано.

Оскільки судами попередніх інстанції не встановлений факт звернення позивача до Головного управління пенсійного фонду України у м. Севастополі із заявою про включення до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, щомісячної додаткової грошової допомоги та не надано доказів відмови на вищевказану заяву, суд касаційної інстанції вважає також необґрунтованою вимогу позивача в цій частині.

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі задовольнити.

Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець