ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2014 р. м. Київ К/800/35528/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуОдеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 рокуу справі№ 2а/1570/10922/2011за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтерагро»доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової службипровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі № 2а/1570/10922/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки від 30.08.2011 року № 5776/23-5/36611002 висновків щодо порушення ТОВ «Альтерагро» ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України щодо відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів у квітні - травні 2011 року та щодо невизнання податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні - травні 2011 року. Зобов'язано відповідача визнати податкові зобов'язання позивача з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 455 313,10 грн., за травень 2011 року - в сумі 326 576,76 грн., визнати податковий кредит позивача з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 429 514,30 грн., за травень 2011 року - в сумі 310 210,80 грн. Зобов'язано внести необхідні зміни до бази податкової інспекції щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період квітень-травень 2011 року у відповідності з поданими податковими деклараціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. 185 Податкового кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної перевірки ТОВ «Альтерагро» з питань правомірності взаємовідносин з ТОВ «Макош-Агро» за період квітень, травень 2011 року складено акт від 30.08.2011 року № 5776/23-5/36611002, яким зафіксовано порушення ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач виконав вимоги Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у ТОВ «Макош-Агро», яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу - видано первинні документи, податкові накладні покупцеві ТОВ «Альтерагро», тому дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо внесення в акт перевірки висновків про порушення ТОВ «Альтерагро» положень ЦК України та про відсутність об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товару у квітні-травні 2011 року, а також щодо невизнання податкових зобов'язань та податкового кредиту, є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

Отже, судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимоги про визнання неправомірними дій по складанню акта.

Проте, неправомірним є висновок про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення в акт перевірки від 30.08.2011 року №5776/23-5/36611002 висновків щодо порушення ТОВ «Альтерагро» ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України щодо відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів у квітні - травні 2011 року та щодо невизнання податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні - травні 2011 року; зобов'язання відповідача визнати податкові зобов'язання позивача з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 455 313,10 грн., за травень 2011 року - в сумі 326 576,76 грн., визнати податковий кредит позивача з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 429 514,30 грн., за травень 2011 року - в сумі 310 210,80 грн., оскільки відомості акта перевірки є лише фіксацією податкової інформації, зібраної контролюючим органом при реалізації покладених на нього функцій, які також не порушують права чи законні інтереси платника.

Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а зобов'язання відповідача визнати податкові зобов'язання позивача з ПДВ та податкового кредиту не є належним способом захисту.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що є підставою відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки від 30.08.2011 року №5776/23-5/36611002 висновків щодо порушення ТОВ «Альтерагро» ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України щодо відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів у квітні - травні 2011 року та щодо невизнання податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні - травні 2011 року та зобов'язання відповідача визнати податкові зобов'язання позивача з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 455 313,10 грн., за травень 2011 року - в сумі 326 576,76 грн., визнати податковий кредит позивача з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 429 514,30 грн., за травень 2011 року - в сумі 310 210,80 грн. і прийняття нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки від 30.08.2011 року № 5776/23-5/36611002 податкові повідомлення-рішення не приймались.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання внести необхідні зміни до бази податкової інспекції щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період квітень-травень 2011 року у відповідності з поданими податковими деклараціями, судами необхідно було встановити чи вносились взагалі зміни до бази податкової інспекції за наслідками проведення спірної перевірки та якщо вносились, то які саме.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в частині задоволення позову про зобов'язання внести необхідні зміни до бази податкової інспекції щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період квітень-травень 2011 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання внесення до баз даних відомостей за наслідками проведення спірної перевірки, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 2а/1570/10922/2011 скасувати в частині задоволення позову.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо внесення в акт перевірки від 30.08.2011 року № 5776/23-5/36611002 висновків щодо порушення ТОВ «Альтерагро» ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України щодо відсутності об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів у квітні - травні 2011 року та щодо невизнання податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні - травні 2011 року, зобов'язання відповідача визнати податкові зобов'язання позивача з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 455 313,10 грн., за травень 2011 року - в сумі 326 576,76 грн., визнати податковий кредит позивача з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 429 514,30 грн., за травень 2011 року - в сумі 310 210,80 грн. відмовити.

В частині позовних вимог про зобов'язання внести необхідні зміни до бази податкової інспекції щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період квітень-травень 2011 року у відповідності з поданими податковими деклараціями справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 2а/1570/10922/2011 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н .Є. Маринчак