Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.02.2026 року у справі №120/554/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 120/554/24

адміністративне провадження № К/990/6585/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/554/24,

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Павенським Борисом Володимировичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Мацького Є.М., Залімського І.Г.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей молодшому сержанту ОСОБА_1 за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати командування ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 у розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період, на загальну суму 186 640,00 грн;

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував на те, що у спірний період він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії території Чернігівської та Сумської областей. У зв`язку з цим позивач уважав, що за цей період він набув права на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

4. Згідно з наказом ВЧ НОМЕР_1 від 07.04.2022 № 5-вв на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т позивача направлено у службове відрядження з метою участі у заходах.

5. Наказом ВЧ НОМЕР_1 від 27.06.2022 № 37-вв позивача на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 №99/гриф направлено у службове відрядження з метою участі у заходах.

6. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей у період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.

7. У подальшому, командування ВЧ НОМЕР_1 за квітень, травень та червень 2022 року здійснило виплату позивачеві додаткової винагороди в меншому розмірі, аніж 100 000,00 гривень на місяць, що не заперечується сторонами.

8. Так, у період з травня по липень 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошову винагороду у сумі по 30 000,00 грн за кожен місяць (квітень-червень).

9. Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, уважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 дає йому право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100 000,00 гривень за кожний місяць.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, врахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань ВЧ НОМЕР_1 .

11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вказав, що на вимогу суду ВЧ НОМЕР_2 надано копії рапортів про участь військовослужбовців у бойових діях із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

12. У таких рапортах міститься згадка і про участь ОСОБА_1 у відповідних заходах протягом періоду з 09.04.2022 по 31.05.2022.

13. Водночас рапорт за червень 2022 року на адресу ВЧ НОМЕР_2 не надходив, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024.

14. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей у спірний період підтверджена довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541 (а за квітень та травень 2022 року ще й копіями рапортів про участь військовослужбовців у бойових діях). Проте у межах визначеного в довідці періоду відповідач не здійснив нарахування й виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №168, а тому має місце протиправна бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати такої винагороди за вказані у довідці періоди участі позивача у бойових діях.

15. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позову.

16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється шляхом подання начальниками регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів, списків за формою, визначеною додатком 2 до цього наказу. Направлення рапортів між частинами ним не передбачено.

17. У листах із списками підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 у складі ВЧ НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», які надходили до ВЧ НОМЕР_1 , даних щодо позивача не зазначено.

18. Оцінюючи довідку ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541, суд апеляційної інстанції констатував, що ця довідка сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій.

19. У довідці відсутні посилання на документи, що підтверджують як саму участь військовослужбовця у бойових діях чи заходах, так і кількість днів такої участі. Довідка є персональним документом щодо кожного військовослужбовця та використовується для формування матеріалів, необхідних для отримання статусу учасника бойових дій.

20. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

21. 18.02.2025 до Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025.

22. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просив його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

23. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

24. Обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі, скаржник указав, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.01.2025 у справі № 120/19284/23; від 19.12.2024 у справі № 120/16025/23; від 19.12.2024 у справі № 120/13215/23; від 14.11.2024 у справі № 120/7383/23; від 31.10.2024 у справі № 120/4381/23; від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23; від 24.05.2024 у справі №120/4967/23; від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23; від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23; від 06.06.2024 у справі № 200/706/23; від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23; від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23; від 19.09.2024 у справах № 120/5151/23, № 120/7509/23, № 120/4953/23; від 10.10.2024 у справах № 120/7502/23, № 120/14606/23, № 120/5154/23, № 120/14641/23; від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22.

25. Скаржник зазначав, що Верховний Суд у цій категорії справ сформував правові висновки, відповідно до яких порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій та заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на отримання додаткової винагороди.

26. Відсутність згадки військовослужбовця в списках за формою, визначеною додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», не виключає можливості підтвердження факту його участі в бойових діях іншими доказами.

27. Підтвердженням безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони може бути довідка командира військової частини (установи), до якої він був відряджений. Відповідальність за зміст такої довідки несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

28. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.

29. Суд ухвалою від 16.03.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

30. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права

31. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

32. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

33. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

34. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

35. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

36. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

37. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

38. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

39. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

40. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

41. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

42. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 271, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000, 00 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

43. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

44. 31.03.2022 Адміністрація Державної прикордонної служби України видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ).

45. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.

46. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

47. У пункті 3 наказу № 164-АГ установлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

48. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

49. Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

50. Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

51. У наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 грн на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

52. Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (яка набрала чинності 19.07.2022 та, за пунктом 2 цієї постанови, застосовується з 24.02.2022) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

53. Також з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

VI. Позиція Верховного Суду

54. Спірні правовідносини виникли у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

55. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

56. Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. Тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

57. У переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їхніми межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.

58. Підставою для виплати додаткової винагороди, згідно з Наказом № 164-АГ, є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

59. Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3 Наказу № 164-АГ) здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів Держприкордонслужби зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відряджені військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).

60. Таким чином, ураховуючи положення Наказу №164-АГ, який дозволяє підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть, якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164-АГ через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

61. Тотожний правовий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23.

62. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати позивачу як військовослужбовцю Держприкордонслужби України збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у спірний період на підставі довідки, виданої ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541.

63. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 для участі у заходах.

64. ВЧ НОМЕР_2 позивачу видано довідку від 05.08.2022 № 1541 про те, що молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022.

65. Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.

66. За висновком суду першої інстанції, видана позивачу довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541 (у сукупності з рапортами про участь військовослужбовців у бойових діях за квітень та травень 2022 року) є належним і достатнім документом, що підтверджує участь позивача у бойових діях, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про виплату збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн у межах періодів, указаних у довідці.

67. Суд апеляційної інстанції при вирішені спору дійшов протилежних висновків та не знайшов підстав для задоволення позову, указавши, зокрема, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в зазначений період. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1541 не містить посилання на документи, що підтверджують як саму участь військовослужбовця у бойових діях чи заходах, так і кількість днів такої участі. Довідка є персональним документом щодо кожного військовослужбовця та використовується для формування матеріалів, необхідних для отримання статусу учасника бойових дій. Суд апеляційної інстанції констатував, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою, згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ. Направлення рапортів між військовими частинами ним не передбачено. Таким чином, виплата підвищеної винагороди не обґрунтована.

68. Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.

69. У постановах від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі №280/2754/23, від 30.01.2025 у справі № 120/7088/23 Верховний Суд наголосив на тому, що надсилання списків за формою, згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ, є елементом процедури виплати додаткової винагороди, зокрема механізмом повідомлення органів, в яких військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць, тоді як підтвердження такого факту здійснюється на підставі конкретно визначених документів, таких як довідка, бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій; рапорт начальника, а відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь цього військовослужбовця у бойових діях або заходах. Отже, відсутність згадки позивача в таких списках не може виключати можливість підтвердження його участі в бойових діях іншими доказами.

70. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

71. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі № 200/706/23, 12.12.2024 у справі № 120/10649/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

72. Водночас у постановах від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 17.01.2025 у справі № 120/7513/23 Верховний Суд зауважив, що, вирішуючи цю категорію справ, суди попередніх інстанцій повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях або заходах у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

73. У постановах від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23 та від 17.12.2024 у справі № 120/5140/23 на підставі аналізу положень Наказу № 164-АГ Верховний Суд зазначив, що для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах), у розумінні пункту 3 цього Наказу (бойовий наказ, журнал бойових дій чи рапорт) та навіть, якщо підтверджувальні докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування означеної додаткової винагороди.

74. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції передчасно не врахував довідку та визначені в ній періоди, не встановивши, чи підтверджується участь позивача у бойових діях цією довідкою, у поєднанні з іншими доказами у справі.

75. Суд апеляційної інстанції не врахував наведені позиції Верховного Суду та залишив поза увагою наявні у справі рапорти про участь військовослужбовців у бойових діях за квітень та травень 2022 року. Суд апеляційної інстанції не досліджував змісту цих рапортів, а саме: документів, на підставі яких вони були складені, та не надав їм належної оцінки. Їхня оцінка має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки рапорти є одним із визначених документів, на підставі яких здійснюється підтвердження участі у бойових діях і заходах. Ігнорування змісту вказаних документів позбавляє суд можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи.

76. Судом апеляційної інстанції також не було повною мірою з`ясовано обставин щодо виконуваних позивачем завдань і місця їхнього виконання. Зокрема, не встановлено, які саме завдання виконував позивач, на якому напрямку, а також чим це підтверджується. Це має принципове значення, оскільки відповідно до пункту 1 Постанови № 168, право на отримання додаткової винагороди, у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн, виникає виключно за умови виконання бойових або інших завдань, що прямо передбачені законодавством.

77. Таким чином, суд апеляційної інстанції не розглянув ключове питання, з якого виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом: які саме завдання, за якою посадою і де конкретно виконував в спірний період позивач, та чим це підтверджується.

78. Отже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди, у збільшеному до 100 000,00 грн, то необхідно з`ясувати: які конкретно завдання він виконував у спірний період; де саме він проходив службу; чи наявні належні докази, що підтверджують характер і місце виконання зазначених завдань.

79. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

80. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23; від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23; від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23).

81. Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у статті 2 та частині четвертій статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

82. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, а отже, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.

83. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

84. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

85. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

86. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

87. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

88. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

89. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

90. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

91. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

92. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасувати, а справу № 120/554/24 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

93. Судові витрати не розподіляються.

94. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович