ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 280/2754/23

адміністративне провадження № К/990/16669/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №280/2754/23

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року (колегія суддів: головуючий суддя Ясенова Т.І., судді Суховаров А.В., Головко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив про:

1.1. визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 21.10.2022 по 30.11.2022 року, з 01.01.2023 по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 21.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

2.2. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 21.10.2022 по 30.11.2022 року, з 01.01.2023 по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2.3. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 21.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2.4. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що зміст виданої позивачу довідки свідчить про те, що вона оформлена згідно з Додатком 1 до наказу 392-АГ, на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року. Ухвалою від 08 травня 2023 року суд витребував додаткову інформацію про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії в період з 21.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи). Відповідач до матеріалів справи вказаних документів не надав. Також відповідач не надав суду заперечень та доказів недійсності щодо змісту наданої довідки.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

3.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Також суд зазначив, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

ІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4.1. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказав на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначених Наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно п. 2-1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

5. ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.

6. ОСОБА_1 09.10.2022 вибув у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_5 ) відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №(гриф)/25-2075-Е, що підтверджується довідками щодо відрядження військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 від 06.04.2023, 19.05.2023.

7. З 08.10.2022 по 09.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_5 ). 09.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_3 і приступив до виконання обов`язків 10.01.2023, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2023 року №8- ВВ, примітка - розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № (гриф)/25-2075-Е є обмеженим у доступі і не може бути надано військовою частиною НОМЕР_2 , згідно Закону України «Про державну таємницю» документ надається володільцем інформації у встановленому законодавством порядку.

8. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 від 08.01.2023 №3951 вона видана солдату ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , в тому що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 21.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

9. 29.03.2023 позивач через представника звернувся до Військової частини НОМЕР_2 з заявою про виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі.

10. Листом №21-2798 від 10.04.2023 за результатами розгляду заяви відповідач повідомив, що у зв`язку з не наданням ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів для виплат на даний час в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень за жовтень, листопад 2022 року та за період з 01.01.2023 по 08.01.2023 (окрім грудня 2022 року). Позивачу виплачено збільшену додаткову винагороду за грудень 2022 року, оскільки за цей місяць від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла довідка встановленого зразка. Для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ, подаються начальниками органів Держприкордонслужби в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, наведеною у додатку 2 до наказу 392-АГ. У цьому випадку довідка №3951 надана відповідно до форми встановленої у додатку 1 до наказу 392-АГ, така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю у довідці обов`язково зазначаються документи, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ. Разом з цим, довідка №3951 надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ, у довідці №3951 у графі підстава зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16.09.2022 відповідно якого військовослужбовця у складі підрозділу було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання бойових завдань, при цьому документи, які саме і підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах та кількість таких днів - журнал бойових дій, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, у довідці не зазначені. У наданій військовослужбовцю довідці відсутнє посилання на документи, які підтверджують як його безпосередню участь у бойових діях або заходах, так і кількість днів такої участі за які нараховується підвищена грошова винагорода до 100000 грн. пропорційно днів участі.

11. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди до 100000,00 грн відповідно до Постанови №168, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Позиція Верховного Суду

12. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.

15. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з жовтня 2022 року по січень 2023 року.

16. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

17. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

18. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

19. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

20. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

21. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

22. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

23. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

24. Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

25. Водночас реалізація зазначених приписів Постанови №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.

26. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

27. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

28. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

29. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

30. Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

31. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

32. Відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.

33. Проте накази від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ державну реєстрацію не проходили.

34. Надаючи відповідь на питання стосовно того чи можуть бути застосовані ці накази до спірних правовідносин, Верховний Суд враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2023 року (справа №200/193/23), відповідно до якого під час вирішення питання про наслідки порушення зазначених вимог стосовно реєстрації наказів слід врахувати обставини їх фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

35. У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

36. У свою чергу Інструкція №188 була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», визначала порядок та розміри виплати конкретно встановленої цією постановою винагороди (за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду).

37. За цих обставин Верховний Суд вважає, що положення Інструкції № 188 у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою №168.

38. Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації Постанови №168 до правовідносин, що вже відбулися.

39. За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.

40. Таким чином Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ.

41. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.

42. Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04 жовтня 2022 року №72/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06 листопада 2022 року №83/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06 грудня 2022 року №96/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 04 січня 2023 року №105/0/8-23-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій» визнано такі органи (підрозділи) Державної прикордонної служби України, які відповідно до розпоряджень (наказів, директив) Адміністрації Держприкордонслужби включені до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій у період з 01 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 01 по 31 грудня 2022 року: зокрема, 105 прикордонний загін Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

43. За цих обставин Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань.

44. Водночас суд апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168.

45. Верховний Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на таке.

46. За обставинами цієї справи, позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.

47. ОСОБА_1 09.10.2022 вибув у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_5 ) відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №(гриф)/25-2075-Е, що підтверджується довідками щодо відрядження військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 від 06.04.2023, 19.05.2023.

48. З 08.10.2022 по 09.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_5 ). 09.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_3 і приступив до виконання обов`язків 10.01.2023, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2023 року №8- ВВ, примітка - розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № (гриф)/25-2075-Е є обмеженим у доступі і не може бути надано військовою частиною НОМЕР_2 , згідно Закону України «Про державну таємницю» документ надається володільцем інформації у встановленому законодавством порядку.

49. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 від 08.01.2023 №3951 вона видана солдату ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , в тому що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 21.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підставою для видачі цієї довідки слугував бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

50. Суд першої інстанції встановив, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом спірного періоду підтверджена довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 08.01.2023 №3951, яка оформлена відповідно до Додатку 1 до наказу №392-АГ, на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

51. Ухвалою від 08 травня 2023 року суд першої інстанції витребував додаткову інформацію про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії в період з 21.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи).

52. Відповідач до матеріалів справи вказаних документів не надав. Також відповідач не надав суду заперечень та доказів недійсності щодо змісту наданої довідки.

53. За таких обставин і правового регулювання Верховний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_5 від 08.01.2023 №3951 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

54. У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

55. З огляду на це Верховний Суд наголошує, що надсилання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_5 від 08.01.2023 №3951, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

56. Водночас суди попередніх інстанцій не встановили невідповідність цієї довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України.

57. Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої документації/інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

58. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23.

59. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.

60. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.

61. З урахуванням вказаного Верховний Суд резюмує, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.

62. Отже, доводи касаційної скарги позивача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.

63. Крім цього, у контексті оцінки решти доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

64. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

65. Статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

66. Зважаючи на приписи статей 349 352 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

67. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року задовольнити повністю.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у цій справі скасувати і залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді А.В. Жук

В.Е. Мацедонська