Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2015 р. м. Київ К/800/33616/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити заходи з присвоєння спеціального звання радник податкової та митної справи І рангу, яке відповідає за співвідношенням спеціальному званню радник митної служби І рангу, присвоєного позивачу за попередніми посадами в період проходження служби в структурі Державної митної служби України та внести відповідні записи до трудової книжки.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015, позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Кіровоградську митницю Міндоходів здійснити заходи з присвоєння спеціального звання радник податкової та митної справи І рангу, яке відповідає за співвідношенням (визначено п.2 постанови Кабінету Міністрів України №839 від 23.10.2013) спеціальному званню радник митної служби І рангу, присвоєного позивачу за попередніми посадами в період проходження служби в структурі ДМС України та внести відповідні записи до трудової книжки.

Кіровоградська Митниця Державної фіскальної служби України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наказом Кіровоградської митниці Міндоходів №7 від 31.05.2013 ОСОБА_2 з 01.06.2013 переведено з Кіровоградської митниці Державної митної служби України до Кіровоградської митниці Міндоходів.

Наказом Кіровоградської митниці Міндоходів №198-о від 20.11.2013 ОСОБА_2 переведено на посаду начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил та взаємодії з митними правопорушеннями Кіровоградської митниці Міндоходів.

Позивачем на ім'я начальника Кіровоградської митниці Міндоходів 02.12.2013 подано заяву про звільнення за власним бажанням у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності та виходом на пенсію відповідно до статті 38 КЗпП України.

Наказом Кіровоградської митниці Міндоходів №227-о від 16.12.2013 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності та виходом на пенсію.

Листом від 10.12.2013 №26741/7/99-99-04-01-01-17 Міністерством доходів та зборів надано доручення керівникам територіальних органів направити до 12.12.2013 подання про присвоєння спеціальних звань посадовим особам територіальних органів Міндоходів, посади яких належать до номенклатури Міністра, та до 30.12.2013 здійснити заходи з присвоєння спеціальних звань посадовим особам територіальних органів Міндоходів.

Позивачем на ім'я виконуючого обов'язки керівника Кіровоградської митниці Міндоходів 28.11.2014 подано заяву на предмет забезпечення права на отримання спеціального звання радник податкової та митної справи І рангу, яке відповідає за співвідношенням спеціальному званню радник митної служби І рангу, оскільки на час звільнення звання так і не було присвоєно.

Листом від 11.12.2014 №1973/03/11-70-04 Кіровоградська митниця Міндоходів повідомила про неможливість позитивного вирішення даного питання, оскільки позивач вже не являється посадовою особою митниці, а присвоєння спеціальних звань колишнім працівникам органів доходів і збрів не передбачено.

27 грудня 2014 року відповідачем видано наказ №245-о «Про присвоєння спеціальних звань» згідно якого посадовим особам митниці, що призначаються на посаду начальником митниці, були присвоєні спеціальні звання серед яких прізвище позивача було відсутнє.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що із набранням 11.08.2013 чинності Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» позивач набув право на присвоєння йому спеціального звання та відповідні заходи щодо його присвоєння неправомірно не були здійснені Митницею всупереч доручення Міністерства доходів і зборів від 10.12.2013. При цьому нормативно-правові акти не містять норм, які б визначали послідовність присвоєння звань посадовим особам митного органу.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №405 (набрав чинності 11.08.2013) встановлено співвідношення за яким посадовим особам органів доходів і зборів, які переведені з реорганізованих органів державної податкової служби та органів державної митної служби і яким раніше були присвоєні спеціальні звання державної податкової та митної служб, повинні бути присвоєні спеціальні звання органів доходів і зборів незалежно від займаних посад.

Пунктом 2 Положення «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №839 від 23.10.2013, визначено, що спеціальні звання присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, які забезпечують виконання завдань зазначених органів, визначених законами, а також здійснюють організаційне, юридичне, кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення діяльності таких органів.

Пунктом 2 «Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів та зборів», встановлено, що посадовим особам органів доходів і зборів спеціальні звання присвоюються: звання головного державного радника податкової та митної справи - Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України; державного радника податкової та митної справи І-ІІІ рангу - Президентом України за поданням Міністра доходів та зборів; радника податкової та митної справи І-ІІІ рангу, спеціальні звання інспекторів податкової та митної справи І-ІV рангу та молодшого інспектора податкової та митної справи - Міністром доходів і зборів, заступником Міністра - керівником апарату Міндоходів, керівниками територіальних органів Міндоходів посадовим особам органів доходів та зборів, які призначаються ними на посаду.

Форма подання про присвоєння спеціальних звань особами, зазначеними у цьому абзаці, визначається Міндоходів.

Тобто у вищезазначеному Порядку при присвоєнні спеціального звання посадовим особам органів доходів і зборів зазначено певну процедуру, яка визначає як коло уповноважених осіб які наділені правом присвоєння спеціального звання, так і передбачено форму подання про присвоєння спеціального звання яка заповнюється окремо на кожну посадову особу або працівника.

Таким чином існує певний порядок та процедура з присвоєння спеціального звання, яку не може бути порушено і набуття права на присвоєння спеціального звання відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи» ще не є підставою для безпосереднього його присвоєння, оскільки позивач написавши заяву про звільнення не пройшов дану процедуру.

Враховуючи наведене та відповідно до змісту вказаних положень чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

А.Ф.Загородній