Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ справа № 800/99/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.,

Суддів: Єрьоміна А.В.,

Кравцова О.В.,

Бившевої Л.І.

Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Педана А.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Миколасюка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України) про скасування рішення Комісії № 3261/дп-13 від 14 листопада 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувшись із заявою до ВККС України щодо проведення дисциплінарного провадження відносно суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за порушення законодавства при вчиненні правосуддя та за порушення присяги судді відповідно до статей 83, 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), позивач вказала конкретні відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку суддів, додавши при цьому комплект доказових документів. Однак, рішення ВККС України № 3261/дп-13 від 14 листопада 2013 року, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за заявою позивача відносно зазначених суддів, постановлено з порушенням норм процесуального права відповідно до статей 83, 86 Закону № 2453-VI. На підставі зазначеного позивач просить скасувати рішення Комісії № 3261/дп-13 від 14 листопада 2013 року та постановити нове.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки обставини, викладені в скарзі позивача до ВККС України, не можуть слугувати підставами дисциплінарної відповідальності судді, передбаченими статтею 83 Закону № 2453-VI та, що при розгляді скарги позивача Комісія діяла у межах чинного законодавства України, жодних порушень під час розгляду скарги позивача не допущено, її права та інтереси не порушені.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5 знаходилась адміністративна справа № 2а-15904/10/2670 за позовом ОСОБА_4 до Міністра юстиції України Лавриновича О.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року (в складі суду: ОСОБА_5, Власенкової О.О., Головань О.В.) закрито провадження в адміністративній справі № 2а-15904/10/2670 в частині позовних вимог про зобов'язання надання правового висновку відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 8, щодо незаконності протоколу Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області від 05 грудня 2001 року № 3 та відповіді голови закритого акціонерного товариства «Граніт» від 31 грудня 2002 року № 1062; здійснення виконання виконавчого листа № 2а-229/07 Печерського районного суду міста Києва від 11 вересня 2007 року; зобов'язання надати суду матеріали перевірки скарги позивача на ім'я Міністра юстиції України Оніщука М.В. від 09 червня 2009 року; зобов'язання Міністра юстиції України відкликати з Міністерства праці та соціальної політики України лист від 16 лютого 2009 року № 193-0-26-09-31. Приймаючи вказане рішення, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 157 КАС України, зазначаючи, що є судове рішення, яке набрало законної сили по справі № 2а-1855/10/2670 з того самого спору, між тими самими сторонами.

В іншій частині позовних вимог по цій справі постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2013 року в такому ж складі в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Також, встановлено, що в провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_6 знаходилася адміністративна справа № 2а-6995/12/2670 за позовом ОСОБА_4 до Міністра юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року ( в складі суду: ОСОБА_6, Васильченко І.П., Соколової О.А.) закрито провадження у справі № 2а-6995/12/2670 в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відізвати лист з Міністерства праці від 16 лютого 2009 року № 193-0-26-09-31 та зобов'язати виконання виконавчого листа по справі № 2а-229/07 Печерського районного суду міста Києва від 11 вересня 2007 року. Приймаючи вказане рішення, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 157 КАС України, зазначаючи, що є судові рішення, які набрали законної сили по справам №2а-1855/10/2670, №2а-12461/12/2670, № 2а-15904/10/2670, які набрали законної сили з того самого спору, між тими самими сторонами

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року по цій справі в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

12 серпня 2013 року до ВККС України надійшла заява ОСОБА_4 (зареєстрована за № 8вк-5771/13 від 12 серпня 2013 року), в якій заявник не погоджується з процесуальними діями судді ОСОБА_5 під час розгляду адміністративної справи №2а-15904/10/2670 та судді ОСОБА_6 при розгляді адміністративної справи № 2а-6995/12/2670, а також з постановленими цими суддями, незаконними (на погляд позивача) судовими рішеннями у вказаних адміністративних справах.

Свою скаргу мотивувала тим, що судді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порушили норми процесуального права при вчиненні правосуддя та відповідно до частини першої статті 83, частини першої статті 84 Закон № 2453-VI просила відкрити дисциплінарне провадження відносно зазначених суддів.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_4 членом ВККС України

Віхровим В.В. був складений висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

14 листопада 2013 року ВККС України було прийнято рішення № 3261/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_4 на дії суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Висновок та рішення Комісія, мотивувала тим, що скарга ОСОБА_4 стосувалась незгоди із прийнятими судовими рішеннями, а тому, Комісія не має права ініціювати питання відповідальності суддів без достатніх підстав для порушення дисциплінарного провадження, а також на відсутність обставин, які могли б слугувати підставами дисциплінарної відповідальності суддів, передбаченими статтею 83 Закону № 2453-VI, Крім того, Комісія не наділена повноваженнями перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень, надавати оцінку процесуальним діям суддів, оскільки такі повноваження належать до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанції.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просила визнати незаконним рішення відповідача та зобов'язати його прийняти нове.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом № 2453-VI та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп (далі - Регламент).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований статтею 86 Закону № 2453-VI, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Повноваження ВККС України встановлені статтею 91 Закону № 2453-VI, згідно з пунктом 8 частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідно до пункту 13.1.4. Регламенту дисциплінарне провадження передбачає:

1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

При цьому перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС України (частина друга статті 86 Закону № 2453-VI), що за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд ВККС України (частина шоста статті 86 Закону № 2453-VI), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома статті 86 Закону № 2453-VI), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята статті 86 Закону № 2453-VI), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Комісії (частина перша статті 87 Закону № 2453-VI).

Як встановлено судом, позивач, скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки суддів, яка може бути наслідком дисциплінарної відповідальності суддів, звернувся до відповідача із заявою, повідомивши ВККС України про порушення суддями присяги судді.

За результатами перевірки викладених у заяві доводів, членом (секретарем) Комісії Віхровим В.В. було складено висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Вказаний висновок разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами був переданий на розгляд ВККС України, що відповідає приписам частин другої та шостої статті 86 Закону № 2453-VI.

ВККС України вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прийнявши 14 листопада 2013 року відповідне рішення № 3261/дп-13 на підставі статей 83-86, 91, 97 Закону № 2453-VI.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ВККС України дотрималась процедури розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийняла рішення відповідно до Закону.

Крім того, суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (33617077, 33617240) судові рішення суду першої інстанції по справі № 2а-15904/10/2670 залишені без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року.

Враховуючи, що давати оцінку процесуальним рішенням суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень, до повноважень жодного іншого органу, зокрема, ВККС України, це не відноситься. Колегія суддів звертає увагу, що за наслідками апеляційного провадження суд апеляційної інстанції також не вбачав порушень норм процесуального права, залишаючи рішення суду першої інстанції по справі № 2а-15904/10/2670 без задоволення.

Відповідно до частини першої та другої статті 126, частини другої статті 129 Конституції України, частини першої статті 6 Закону № 2453-VI незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Конституційний Суд України у рішенні № 2-рп/2011 від 11 березня 2011 року зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанція при перегляді судових рішень. Оцінка процесуальних дій Вищою радою юстиції до винесення судом остаточного рішення у справі означає втручання у здійснення правосуддя, що суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України. Положення цього рішення стосується і Комісії, яка відповідно до пункту 8 частини 1 статті 91 Закону № 2453-VI наділена повноваженням розглядати заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів.

Зазначені вище рішення суду апеляційної інстанції підтверджують, що рішення суду першої інстанції та правильне застосування норм процесуального права підлягають перевірці саме судом апеляційної та касаційної інстанції, та не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», - скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 128, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення № 3261/дп-13 від 14 листопада 2013 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді: