Історія справи

Постанова ВАСУ від 03.04.2014 року у справі №800/166/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ справа № 800/166/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Єрьоміна А.В.,

суддів Кошіля В.В.,

Кравцова О.В.,

Швеця В.В.,

Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Щавінська С.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Миколасюка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2014 року представник позивача звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення № 24/дп-14 від 16 січня 2014 року та зобов'язання належним чином розглянути скаргу позивача від 22 листопада 2013 року.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що Комісія, розглядаючи звернення позивача від 22 листопада 2013 року щодо поведінки судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10, порушила принципи своєї діяльності, викладені в пункті 1.1. Регламенту, формально підійшла до вирішення питання щодо відкриття дисциплінарної справи, не дослідила всіх обставин викладених у скарзі, що призвело на думку позивача, до прийняття рішення з порушенням вимог закону, в зв'язку з чим просив:

- визнати рішення Комісії № 24/дп-14 від 16 січня 2014 року протиправним та скасувати його;

- зобов'язати Комісію належним чином розглянути скаргу позивача від 22 листопада 2013 року щодо поведінки судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10

Позивач в судове засіданні не з'явилась, належним чином повідомлена про день, час та місце слухання справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України та законом. На час проведення перевірки, розгляд справи суддею ОСОБА_10 за позовом ОСОБА_6 по суті не закінчено та остаточне рішення не винесено. Тому, Комісія не вправі давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи, оскільки таким правом наділена лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

Вважає, що відповідач при прийнятті вказаного рішення діяв в межах повноважень, передбачених Законом, прав та інтересів позивача не порушив. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні судді Обухівського районного суду Київської області Волкової О.О. знаходилась цивільна справа № 372/3735/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Надра» за участю третіх осіб - Реєстраційної служби Обухівського районного управління юстиції Київської області та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та припинення іпотеки.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2013 року апеляційна скарга представника позивача задоволена, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 грудня 2009 року скасоване, постановлене нове рішення, яким в задоволенні позову ВАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу відмовлено.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» за участю третіх осіб - Реєстраційної служби Обухівського районного управління юстиції Київської області та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та припинення іпотеки призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Як вважає позивач, в діях судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10 наявні істотні порушення процесуального закону, які, на думку позивача, ставлять під сумнів об'єктивність та неупередженість судді, та призвели до порушення його прав на справедливий розгляд справи.

22 листопада 2013 року позивач направила до Комісії скаргу, в якій просила притягнути суддю Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності. В скарзі зазначила, що вищезазначений суддя без належної правової аргументації виніс ухвалу про призначення експертизи, поставивши на дослідження експерту таке ж питання, яке вже ставив перед експертом Апеляційний суд м. Києва при розгляді справи між тими ж сторонами, допустивши, таким чином, істотні порушення прав позивача на справедливий судовий розгляд справи.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_6 21 грудня 2013 року членом Комісії ОСОБА_8 був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10

Висновок Комісії мотивований тим, що звернення ОСОБА_6 не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10, наслідком якого може бути притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

16 січня 2014 року Комісією було прийнято рішення № 24/дп-14, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_6 стосовно судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10

Рішення мотивоване тим, що відповідно до частини четвертої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Оскільки звернення ОСОБА_6 не містить відомостей про наявність ознак проступку в діях судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Комісії, представник позивача в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (далі - Закон № 2453) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп (із змінами, внесеними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2011 року № 3142/зп-11, від 15 листопада 2011 року № 3745/зп-11, від 17 січня 2012 року № 4/зп-12, від 27 березня 2012 року № 11/зп-12, від 10 квітня 2012 року № 14/зп-12, від 23 квітня 2012 року № 17/зп-12, від 25 вересня 2012 року № 30/зп-12, від 18 жовтня 2012 року № 34/зп-12, від 12 лютого 2013 року № 4/зп-13, від 18 листопада 2013 року № 56/зп-13) (далі - Регламент).

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведена законність рішення, зокрема, дотримання передбачених частиною третьою статті 2 КАС України критеріїв, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом восьмим частини першої статті 3 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З системного аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не порушені права, свободи або інтереси позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований, зокрема, статтею 86 Закону № 2453, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлені статтею 91 Закону № 2453, згідно з пунктом восьмим частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідно до пункту 13.1.4. Регламенту дисциплінарне провадження передбачає:

1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

При цьому перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Комісії (частина друга статті 86 Закону № 2453), що за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд Комісії (частина шоста статті 86 Закону № 2453), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома статті 86 Закону № 2453), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята статті 86 Закону № 2453), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Комісії (частина перша статті 87 Закону № 2453).

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що права особи, яка звернулася зі скаргою (заявою, зверненням) стосовно дій судді, в дисциплінарному провадженні певним чином обмежені: правом на подання скарги (заяви, звернення) на дії судді та правом на розгляд такої скарги (заяви, звернення) з дотриманням Комісією процедури розгляду та процедури прийняття рішення.

Таким чином, при розгляді цієї справи колегія суддів перевіряє дотримання Комісією процедури розгляду заяви позивача та прийняття рішення.

Як встановлено судом, позивач, скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453 правом на звернення зі скаргою щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, звернувся до відповідача з заявою, повідомивши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про порушення статті 83 Закону № 2453 суддею Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10

За результатами перевірки викладених у заяві даних членом Комісії ОСОБА_8 був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10

Вказаний висновок разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами був переданий на розгляд Комісії, що відповідає приписам частин другої та шостої статті 86 Закону № 2453.

Комісія вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно вищевказаного судді за зверненням ОСОБА_6, прийнявши 16 січня 2014 року відповідне рішення № 24/дп-14, згідно з частиною сьомою статті 86 Закону № 2453.

Про прийняте рішення позивач була повідомлена листом від 16 січня 2014 року вих. № 8вк-8650/13/В за підписом члена Комісії ОСОБА_9

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Комісія дотрималась процедури розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийняла рішення відповідно до Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що фактично позивач не погоджується з ухвалою від 7 листопада 2013 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі № 372/3735/13-ц.

Враховуючи, що давати оцінку процесуальним рішенням та діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень, до повноважень жодного іншого органу, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це не відноситься.

Комісією при проведенні перевірки не встановлено переконливих підтверджень умисного порушення норм права суддею Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_10 чи її неналежного ставлення до службових обов'язків.

Відповідно до частини першої та другої статті 126, частини другої статті 129 Конституції України, частини першої статті 6 Закону № 2453 незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону № 2453 суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

При офіційному тлумаченні положень частин першої, другої статті 126 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 вказав, що незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року.

Відповідно до пункту «b» розділу 2 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову представнику позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення Комісії № 24/дп-14 від 16 січня 2014 року протиправним та його скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача належним чином розглянути скаргу позивача від 22 листопада 2013 року, колегія суддів вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовних вимог про визнання рішення Комісії № 24/дп-13 від 16 січня 2014 року протиправним та його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 122, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення № 24/дп-14 від 16 січня 2014 року, зобов'язання розглянути скаргу від 22 листопада 2013 року.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді: