Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №364/47/18
Постанова
Іменем України
31 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 364/47/18
провадження № 61-40943св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Володарський районний центр соціальних служб для сім'ї дітей та молоді,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року у складі судді Ткаченко О. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Березовенко Р. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі між ним та ОСОБА_5 народився ОСОБА_6. Відповідач з дитиною та позивач з 29 серпня 2016 року проживають окремо, з 05 квітня 2017 року з батька на користь матері щомісяця стягуються аліменти на утримання дитини до її повноліття, 19 вересня 2017 року шлюб між сторонами розірвано.
Посилаючись на те, що відповідач перешкоджає спілкуванню з дитиною і зустрічам з ним, ОСОБА_3 просив встановити графік зустрічей для спілкування з сином, визначити дні спілкування наступним чином:
до досягнення дитиною трирічного віку - побачення влітку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин, субота з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин та з 16 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; восени: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, субота - з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин та з 16 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин; взимку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, субота - з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин та з 16 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин; навесні: вівторок, четвер з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, субота з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин та з 16 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; святкові дні та в день народження дитини: з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин - за місцем проживання дитини із періодичним залученням у будні працівника Володарського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, зокрема, здійснювати прогулянки на відстань до одного кілометра від місця проживання дитини без присутності матері, враховуючи погодні умови та режим дня дитини, турботу про стан її здоров'я;
після досягнення дитиною трирічного віку - побачення влітку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин, з 09 години 00 хвилини суботи до 19 годин 00 хвилин неділі - за місцем проживання батька; восени: четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, з 09 години 00 хвилин суботи до 19 години 00 хвилин неділі - за місцем проживання батька; взимку: вівторок, четвер - з 18 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, з 09 години 00 хвилин у суботу до 19 години 00 хвилин неділі - за місцем проживання батька; навесні: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, з 09 години 00 хвилин суботи до 19 години 00 хвилин неділі - за місцем проживання батька; святкові дні - з 09 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин та в день народження дитини за місцем проживання дитини, зокрема, забирати дитину з дошкільного навчального закладу, школи, здійснювати прогулянки, відвідувати заклади культури, дитячі майданчики, парки, стадіони, культурно-масові та розважальні заходи без присутності матері, та відвідувати місця проживання батька, враховуючи погодні умови та режим дня дитини, турботу про стан її здоров'я;
після досягнення дитиною трирічного віку - половина державних свят, перша або друга половина зимових, весняних та літніх канікул за згодою обох батьків за місцем постійного проживання батька без присутності матері, з можливістю виїзду з дитиною у цей період до місць оздоровлення та відпочинку в межах держави; за межами держави - за умови письмового дозволу матері;
необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином у час, коли дитина не задіяна в освітньому процесі.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено дні спілкування батька з сином наступним чином:
до досягнення дитиною трирічного віку побачення за місцем проживання дитини у присутності матері - влітку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин, кожна перша та третя субота місяця - з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін; восени: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота місяця - з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін; взимку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота місяця з 14 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін; навесні: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота - з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін; святкові дні та в день народження дитини - з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін;
після досягнення дитиною трирічного віку побачення з можливістю відвідувати місце проживання батька - влітку: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин, кожна перша та третя субота місяця з 10 години 00 хвилин до неділі 19 години 00 хвилин, або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін за місцем проживання батька, враховуючи інтереси дитини; восени: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота місяця з 10 години 00 хвилин до неділі 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін за місцем проживання батька, враховуючи інтереси дитини; взимку: вівторок, четвер - з 18 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота місяця з 10 години 00 хвилин до неділі 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін за місцем проживання батька, враховуючи інтереси дитини; навесні: вівторок, четвер - з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин, кожна перша та третя субота - з 10 години 00 хвилин до неділі 19 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін за місцем проживання батька, враховуючи інтереси дитини; святкові дні та в день народження дитини - з 10 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин або в будь-який інший день або час за взаємною згодою сторін за місцем проживання дитини, з можливістю забирати дитину з дошкільного навчального закладу, із школи та здійснювати прогулянки до 1 години в понеділок, середу, п'ятницю, а у вівторок, четвер з 17 години 30 хвилин до 20 години 00 хвилин з правом в цей період відвідувати заклади культури, дитячі майданчики, парки, стадіони, культурно-масові та розважальні заходи, без присутності матері;
після досягнення дитиною трирічного віку половина державних свят та перша половина осінніх, зимових, весняних, літніх канікул строком 21 день, або друга половина, або в будь-якій іншій пропорції за взаємною згодою сторін за постійним місцем проживання батька без присутності матері, з можливістю виїзду дитини з батьком в цей період до місця оздоровлення та відпочинку в межах держави, а за її межі за умови письмового дозволу матері;
необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином у час, коли син не задіяний в освітньому процесі.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.
Повернуто ОСОБА_5 помилково сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн згідно з квитанцією від 22 січня 2018 року № 81.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, враховуючи вік дитини, такий спосіб участі батька у вихованні максимально відповідає інтересам дитини; щодо можливості спілкування із сином за місцем проживання батька без присутності матері суд зазначив, що при вирішенні зазначеної вимоги слід враховувати малолітній вік дитини.
Додатковим рішенням Володарського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 відшкодування витрат на правовому допомогу відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що батько та матір мають рівні права та обов'язки щодо дитини, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо встановлення порядку участі ОСОБА_3 у спілкуванні із сином та його вихованні.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до суду касаційної інстанції, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування судових витрат та ухвалити у цій частині нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення частково позовних вимог ОСОБА_3 порушив частину першу статті 141 ЦПК України, не розподілив судові витрати між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнув повну суму відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
01 жовтня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Під час розгляду справи Верховний Суд перевіряє законність рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року лише у частині розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 просив, зокрема скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року у частині стягнення з відповідача повної суми відшкодування судового збору, ухвалити у цій частині нове рішення.
Мотивувальна частина ухвали суду апеляційної інстанції не містить мотивів прийняття або відхилення доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат.
За загальним правилом, передбаченим статтею 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (частина п'ята статті 270 ЦПК України).
Стаття 381 ЦПК України визначає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову.
З огляду на наведені норми процесуального права, суд апеляційної інстанції за заявою ОСОБА_5 чи з власної ініціативи може ухвалити додаткову постанову з викладенням доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції у частині вирішення питання судових витрат в ухваленому у справі судовому рішенні, висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки підстав скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення судових витрат і передати справу частково на новий розгляд, чи скасувати або змінити судові рішення у цій частині, не передаючи справи на новий розгляд, передбачених статтями 411 412 ЦПК України, не вбачається, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Володарського районного суду Київської області від 19 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П. Штелик