Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.06.2021 року у справі №570/1533/20

Постанова

Іменем України

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 570/1533/20

провадження № 61-8068св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Гордійчук С. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування житлового будинку недійсним.

Позов мотивований тим, щоз листопада 2002 року проживає з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу. Ними побудовано житловий будинок по АДРЕСА_1, де з 2005 року вони і проживають разом. Вказувала, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року встановлено факт, що має юридичне значення: проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_3 в період з листопада 2002 року по 24 жовтня 2019 року. Відповідач у спірному будинку не проживає, не бере участі у веденні спільного господарства та сплаті комунальних платежів, тобто, фактично дарунок не прийняла.

ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями від 20 грудня 2005 року за адресою АДРЕСА_1;

скасувати право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області у складі судді Кушнір Н. В., від 18 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з врахуванням презумпції правомірності правочину, визначеної в статті 204 ЦК України, суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору дарування у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю. Оскільки позовні вимоги про скасування права власності відповідача на спірний будинок є похідними та залежать від вирішення позовних вимог про визнання договору дарування недійсним, у задоволенні яких судом відмовлено, то суд вважав, що в цій частині вимоги позову також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рудика В. Р. задоволено.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2020 року скасовано та позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, укладений 02 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. та зареєстрований за № 2-1487.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, проведену Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" 20 грудня 2005 року, реєстраційний номер 12903483, номер запису 220-443 в книзі 2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють правовідносини щодо підстав визнання недійсними договорів, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про задоволення позову. При вчиненні договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями, укладеного 02 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дарувальником не було надано письмової нотаріальної згоди ОСОБА_1 як другого з подружжя на таке дарування спільного сумісного майна подружжя, цей договір був вчинений із порушенням вимог частин 1 та 4 статті 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним.

Вимоги про скасування державної реєстрації права власності на будинковолодіння, набуте за оспорюваним договором, є похідними від первісної вимоги про визнання недійсним правочину, а тому також підлягають до задоволення.

Аргументи учасників справи

12 травня 2021 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, в якій просила постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 27 січня 2020 року у справі № 585/277/18; від 19 грудня 2018 року у справі № 702/490/17; від 24 липня 2020 року у справі № 755/2345/17. Законодавець розмежовує поняття сім'ї, подружжя та шлюбу в окремі, самостійні поняття й відповідно останні є різними поняттями з різною правовою природою та правовими наслідками. Статусу подружжя особи набувають виключно після реєстрації шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а ознака подружніх відносин включає в себе: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю та спільне проживання.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року: відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за участі її представника; призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 27 січня 2020 року у справі № 585/277/18; від 19 грудня 2018 року у справі № 702/490/17; від 24 липня 2020 року у справі № 755/2345/17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_2 отримала дарунок від третьої особи ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 02 грудня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С. Г. за №2-1487

Будинковолодіння, що було предметом договору дарування, було зареєстровене ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Рівненської області від 23 листопада 2005 року та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в Рівненському обласному БТІ в реєстровій книзі №2 під р. №220-443.

Позиція Верховного Суду

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до частини 2 статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 ЦК України).

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а томуналежними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року по справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20) вказано, що: "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача".

У справі, що переглядається: сторонами осопрюваного договору дарування є ОСОБА_2 та ОСОБА_3; позивач позовних вимог до ОСОБА_3 не пред'явила, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляла; апеляційний суд не врахував, що оскільки позивач пред'явив позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору є третьою особою, то відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання договору дарування житлового будинку недійсним внаслідок неналежного складу відповідачів. В задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити як у похіднійСуд першої інстанції відмовив в позові з інших мотивів, а тому рішення суду першої інстанції підлягає змінів мотивувальній частині. Проте суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року по справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20), дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2005 року змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.

ОСОБА_2 понесла судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 482,68 грн, які покладаються на ОСОБА_1.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасувати.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2005 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2020 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 482,68 грн судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2020 року та Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у скасованій та зміненій частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов