Постанова КЦС ВП від 30.06.2025 року у справі №750/994/24

Друк

Пошук

126

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.06.2025 року у справі №750/994/24

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 750/994/24

провадження № 61-16599св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

треті особи:Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова, Міністерство оборони України;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Городнича Тетяна Вікторівна, на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2024 року у складі судді Рахманкулової І. П., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі - Виконавчий комітет ЧМР), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати підпункти 8.2.2 та 8.2 пункту 8 рішення «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» Виконавчого комітету ЧМР від 05 жовтня 2023 року № 626;

- зобов`язати Виконавчий комітет ЧМР видати на ім`я ОСОБА_1 , сім`я з чотирьох осіб (він, дружина, син, син), ордер на службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що згідно з рішенням Міністерства оборони України від 26 червня 2022 року № 2743/у/28-2020 та «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби», 13 липня 2022 року він, займаючи посаду начальника науково-дослідного відділу випробувань пілотованих літальних апаратів - заступника начальника науково-дослідного управління випробувань озброєння та військової (спеціальної) техніки Повітряних сил, звернувся до Державного наукового - дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки з рапортом щодо забезпечення його та членів його сім`ї службовим житловим приміщенням шляхом зміни статусу службового (штатно-посадового) на службове житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначав, що дану квартиру йому надано відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних сил України» та Порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

Проколом об`єднаної комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Льотно-випробувального комплексу від 21 квітня 2023 року № 3, прийнято рішення щодо розподілу однокімнатної службової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , позивачу.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року йому розподілено спірну однокімнатну службову квартиру. Відповідно до Списку про надання службових жилих приміщень (службової житлової площі) у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 22 квітня 2023 року, квартира АДРЕСА_1 надана позивачу та членам його сім`ї (дружина та син).

Указував, що на підставі його рапорту та вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року № 1020/32472, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова звернувся до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради з клопотанням про затвердження спільного рішення житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордеру. Проте, відповідач рішенням «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626, відмовив квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Міністерства оборони України у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачі ордерів.

Уважав рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626 (п. п. 8.2.2 та 8.2 п.8) незаконним та таким, що прийняте в порушення норм чинного законодавства, оскільки відповідно до рішення Міністерства оборони України від 26 червня 2022 року № 2743/у/28-2020 та «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби», військовослужбовці які за місцем проходження військової служби забезпечені службовим (штатно-посадовим) житлом (далі - ШПЖ) за їх бажанням мають право на зміну статусу з ШПЖ на службове за місцем проходження військової служби.

Звертав увагу суду на те, що до рапорту ним були додані всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством і цих документів достатньо для затвердження спільного рішення житлових комісій про виділення житлової площі позивачу та видачу йому ордера.

Наголошував, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано ні протокол житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , ні наказ командира Військової частини НОМЕР_1 , ні протокол Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, хоча згідно з абзацом 5 Розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, рішення Комісії з контролю є основною підставою для оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі спеціального ордеру.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що спірна квартира відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 січня

2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних сил України» від самого початку була закріплена за конкретною посадою і персонально військовослужбовцям не розподілялася, була надана позивачу у тимчасове користування; з договору надання в користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно - посадового) житла № 1002/3224 вбачається, що переміщення/переведення військовослужбовця на іншу посаду має мати наслідком звільнення користувачем та членами його сім`ї службового (штатно-посадового) житла, чого в даному випадку зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що відсутність у громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті ЧМР повноважень відмовляти КЕВ

м. Чернігова у затвердженні спільного рішення житлових комісій про виділення службового житла та видачу ордера, оскільки у даній справі предметом оскарження є рішення Виконавчого комітету ЧМР (окремі пункти), а не рішення громадської комісії з житлових питань.

Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що некоректним посилання позивача на відмову громадської комісії з житлових питань при Виконавчому комітеті ЧМР, оскільки у пп. 1.1.2 пункту 1.1 протоколу № 12 громадської комісії з житлових питань міститься пропозиція Виконавчому комітету ЧМР прийняти рішення про відмову, саме ж рішення прийнято Виконавчим комітетом ЧМР.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку представник

ОСОБА_1 - адвокат Городнича Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова

від 30 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 12 листопада 2024 року, в якій просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку зміни статусу штатно-посадового житла на службове житло військовослужбовців Збройних Сил України у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 грудня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Деснянського районного суду міста Чернігова.

13 січня 2025 року справа № 750/994/24 надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідно до алгоритму, військовослужбовці які за місцем проходження військової служби забезпечені службовим штатно-посадовим житлом (далі - ШПЖ) за їх бажанням мають право на зміну статусу з ШПЖ на службове. Військовослужбовець, який має право на забезпечення службовим житлом (службовою житловою площею) та перебуває на відповідному обліку і утримує ШПЖ яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам складу його сім`ї до 30 липня 2022 року звертається з відповідним рапортом до командира військової частини та житлової комісії за місцем проходження військової служби.

Єдиним житлом, де проживає скаржник та його сім`я, дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 є квартира

АДРЕСА_1 .

29 вересня 2023 року клопотання КЕВ м. Чернігова щодо розподілу службових квартир, в тому числі і квартири скаржника було винесено на розгляд засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради.

Саме протоколом № 12 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 29 вересня 2023 року (п. 1.1.2 Протоколу) було

відмовлено КЕВ м. Чернігова Міністерства оборони України у затвердженні спільних

рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордерів.

На підставі вищевказаного протоколу, відповідач рішенням «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626, відмовив квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Міністерства оборони України у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачі ордерів (п. 8). Так, відповідно до пп. 8.2.2, 8.2. п.8 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626, що винесені на підставі протоколу № 12 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 29 вересня 2023 року є незаконними та такими, що прийняті в порушення норм чинного законодавства.

Вважає, що на підставі вищевказаних нормативних актів, виконавчий орган місцевого самоврядування приймає рішення про включення житлового приміщення до числа службового; рішення про надання службового житлового приміщення приймається підприємством, установою, організацією, а не виконавчим органом місцевого самоврядування. Виконавчий орган місцевого самоврядування тільки затверджує його; при наданні службових жилих приміщень та затвердження виконавчим органом місцевого самоврядування рішення підприємства, установи, організації про надання службового житлового приміщення положення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені, постановою Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, не застосовуються.

Звертає увагу на те, що питання надання службових жилих приміщень не належить до компетенції громадської комісії з житлових питань, створеної відповідно до п. 3 вищевказаних Правил.

Також відсутнівисновки Верховного Суду, щодо порядку зміни статусу з штатно-посадового житла на службове з застосуванням «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби».

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

13 січня 2025 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

16 січня 2025 року Міністерство оборони України подало через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 25 липня 1998 року до теперішнього часу перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, що підтверджується довідкою про проходження служби від 22 січня 2024 року, витягом з послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 та копіями контрактів про проходження військової служби у Збройних Силах України від 19 вересня 2002 року, від 20 серпня 2008 року, від 14 серпня 2019 року (т. 1 а. с. 11-12, 60-61, 73-74, 75-76, 77-81).

У зв`язку з передислокацією військової частини НОМЕР_3 з тимчасово окупованої території АР Крим до м. Чернігів, позивач разом зі своєю сім`єю був направлений проходити службу в АДРЕСА_3 .

07 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_3 із рапортом про надання йому службової житлової площі в м. Чернігів на сім`ю із двох осіб (він та дружина ОСОБА_2 ) (т. 1 а. с. 22).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, яка купувалася на вторинному ринку для військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України

(т. 1 а. с. 83-85).

Відповідно до витягу із рішення Виконавчого комітету ЧМР від 21 травня 2020 року № 195 «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів» виділено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Міністерства оборони України згідно з їхніми листами від 16 квітня 2020 року № 903, актами приймання-передачі від 17 березня 2020 року № 7,8,9 та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі, квартиру АДРЕСА_1 , надано квартирі статус службової (т. 1 а. с. 82).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 04 листопада 2020 року № 464 «Про закріплення житлових приміщень за посадами» квартира

АДРЕСА_1 (загальною площею 40,9 кв. м) була закріплена за посадою начальника науково-дослідного відділу випробувань пілотованих літальних апаратів - заступник начальника науково-дослідного управління випробувань озброєння та військової (спеціальної) техніки Повітряних Сил військової частини НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 24-25).

Відповідно до витягу із наказу начальника Головного управління персоналу генерального штабу Збройних Сил України від 02 грудня 2020 року № 182 підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду начальника науково-дослідного відділу випробувань пілотованих літальних апаратів науково-дослідного управління випробувань озброєння та військової (спеціальної) техніки Повітряних Сил Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (т. 1 а. с. 26).

У 2020 році між ВЧ НОМЕР_4 в особі командира, полковника ОСОБА_5 (управитель), та ОСОБА_1 (користувач) укладено договір № 1002/3224 про надання в користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового житла) - квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 28-33).

У пункті 1.6. договору зазначено, що даний договір не надає користувачу та членам його сім`ї права реєструвати місце свого проживання за адресою житлового приміщення та не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення з користувачем та членами його сім`ї.

Пунктом 3.2. договору визначено, що користувач зобов`язаний щорічно (у першому кварталі) надавати до КЕВ м. Чернігова документи, які підтверджують його проживання у цьому Житловому приміщенні, а саме, довідки з військової частини за формами № 5 та № 7 (про склад сім`ї та проходження військової служби).

Відповідно до положень пункту 3.12. договору користувач зобов`язаний звільнити житлове приміщення у місячний строк разом з членами сім`ї у разі: отримання житлового приміщення для постійного проживання або службового житла, або компенсації за належне для отримання житлове приміщення, або переведення на іншу посаду, або звільнення з військової служби (при цьому дія договору припиняється у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено), або зарахування до списків військової частини НОМЕР_4 військовослужбовця на посаду військової частини НОМЕР_4 , який перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з пунктом 4.4 договору управитель (КЕВ м. Чернігова), зокрема, має право вимагати від Користувача звільнення житлового приміщення у випадках, передбачених пунктом 3.12 договору.

Відповідно до пункту 6.3 користувач несе відповідальність за порушення ним умов цього договору, включаючи порушення умов цього договору з вини членів його сім`ї.

У пункті 7.1 договору зазначено, що укладення цього договору не створює для користувача та членів його сім`ї будь-яких інших прав на житлове приміщення, крім права тимчасового користування. Житлове приміщення не підлягає піднайому, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу, передачі у заставу або найма чи в користування третім особам.

Відповідно до пункту 7.4 договору, сторони вносять зміни до договору шляхом укладання додаткових угод.

Згідно з пунктом 7.5 договору єдиним документом, що підтверджує надання житлового приміщення користувачу та звільнення ним житлового приміщення є підписаний сторонами акт приймання-передачі приміщення, в якому зазначається стан житлового приміщення, обладнання чи іншого майна, яке знаходиться у житловому приміщенні.

На підставі договору надання в користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового штатно-посадового житла у 2020 році складено акт

№ 1003/3225 приймання-передачі житлового приміщення, відповідно до якого управитель передав, а користувач прийняв у користування на договірних умовах житлове приміщення загальною площею 40,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 34-35).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (т. 1 а. с. 59).

13 липня 2022 року ОСОБА_1 подав начальнику Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікацій озброєння та військової техніки рапорт про забезпечення його та членів його сім`ї службовим житловим приміщенням за місцем проходження військової служби шляхом зміни статусу службового (штатно-посадового) на службове житло за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач зазначив, що у даному населеному пункті (місто Чернігів) у нього та членів його сім`ї на праві власності житло відсутнє (т. 1 а. с. 21).

Відповідно до довідки Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікацій озброєння та військової техніки від 14 липня 2022 року підполковник ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікацій озброєння та військової техніки (т. 1 а. с. 38).

Як вбачається з довідки Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки від 14 липня 2022 року № 64 у позивача вислуга станом на 14 липня 2022 року складала календарна 23 роки 11 місяців 20 днів, пільгової немає (т. 1 а. с. 37).

Згідно з довідкою про перевірку житлових умов Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки від 15 липня 2022 року № 21/34/1574 комісією зроблений висновок, що позивач проживає в штатно-посадовій квартирі, потребує поліпшення житлових умов. Зазначено, що до членів сім`ї відноситься дружина - ОСОБА_2 - 1982 року народження

(т. 1 а. с. 36).

15 липня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на отримання службового житла, житловою площею менше встановлених санітарних норм

(т. 1 а. с. 23).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14 липня 2022 року ОСОБА_1 з 08 листопада 2018 року на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 7425589700:03:000:5488

(т. 1 а. с. 68-69).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14 липня 2022 року у ОСОБА_2 відсутнє нерухоме майно (т. 1 а. с. 70).

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 15 липня 2022 року № 2835

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 станом на 31 грудня 2012 року в м. Чернігові згідно матеріалів архівних даних КП «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради не мають зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомості (т. 1 а. с. 72).

16 вересня 2022 року позивача переведено на іншу посаду - начальника відділу супроводження дослідно-конструкторських робіт з розроблення озброєння та військової техніки та підтримки програм управління організації випробувань та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України - та на інше місце проходження військової служби (з міста Чернігова до АДРЕСА_4 ) (т. 1 а. с. 11-12).

Наказом Міністерства Оборони України від 27 лютого 2023 року № 105/нм «Про закріплення на праві оперативного управління нерухомого майна» за квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів закріплено, у тому числі, квартиру АДРЕСА_1

(т. 1 а. с. 91-95, 240-241).

Протоколом засідання об`єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , Льотно-випробувального комплексу від 21 квітня 2023 року № 3, якою розглядались питання надання службових квартир відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27 лютого 2023 року № 105/нм «Про закріплення на праві оперативного управління нерухомого військового майна» та відповідні рапорти військовослужбовців, запропоновано розподілити однокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , начальнику відділу супроводження дослідно-конструкторських робіт з розроблення озброєння та військової техніки та підтримки програм управління організації випробувань та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України полковнику ОСОБА_1 складом сім`ї 2 особи: він та дружина - ОСОБА_2

(т. 1 а. с. 18-19).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 квітня 2023 року № 110 розподіллено однокімнатну службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , начальнику відділу супроводження дослідно-конструкторських робіт з розроблення озброєння та військової техніки та підтримки програм управління організації випробувань та супроводження розроблення озброєння та військової техніки Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи: він, дружина - ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 20).

Як вбачається з протоколу засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60, за поданням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, Комісією розглянуто надання службового житлового приміщення шляхом зміни статусу штатно-посадове житло на службове 31 квартирам та прийнято рішення (пункт 31) про надання полковнику

ОСОБА_1 на склад сім`ї 2 осіб у АДРЕСА_2 (1-кімнатна, 14,9 кв. м), як службове без зняття з квартирного обліку (т. 1 а. с.96-100, 237 зворот - 239).

28 липня 2023 року відбулося засідання комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради (протокол №9). На засіданні комісії було, зокрема, розглянуто клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова. Так, у пункті 1.3. порядку денного комісією зауважено, що матеріали справ, що надійшли, містять ряд недоліків, які порушують вимоги Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців ЗСУ, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізації своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження служби та Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями. Зазначені недоліки було доведено до відома представників КЕВ

м. Чернігів. Запропоновано відкласти розгляд зазначеного питання до приведення матеріалів квартирних справ у відповідність вимогам Міністерства оборони України (т. 1 а. с. 139-141).

14 серпня 2023 року Виконавчим комітетом ЧМР направлено лист

№ 1123/1-10/вих/01 до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України щодо надання інформації. Зокрема, у листі зазначено, що в ході перевірки квартирних справ військовослужбовців, що надійшли до Виконавчого комітету ЧМР разом із погодженням Комісії з контролю, встановлено, що окремі військовослужбовці (зокрема, полковник ОСОБА_1 (Центральне воєнно-наукове управління Генерального штабу ЗСУ) на день подання листа проходять службу не в Чернігівському гарнізоні. Відтак, для винесення питання на розгляд Виконавчого комітету ЧМР виконавчий комітет просив підтвердити розподіл службових квартир зазначеним військовослужбовцям відповідно до «Алгоритму дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізацій своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби» та наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (т. 1 а. с. 142).

У відповіді від 31 серпня 2023 року № 370/2/8289 Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначило, що відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472 (далі - інструкція), повноваження щодо прийняття рішення про забезпечення військовослужбовців житлом покладено на житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) за місцем перебування військовослужбовців на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов.

При прийнятті рішення щодо розподілу службових житлових приміщень вищезазначені військовослужбовці (зокрема ОСОБА_1 ) проходили військову службу в Чернігівському гарнізоні у військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджено довідками про проходження військової служби та затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1 Списком надання службових жилих приміщень (службової житлової площі) у військовій частині НОМЕР_1 Чернігівського гарнізону, які долучені до матеріалів квартирних справ.

Пропозиції житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо надання зазначеним військовослужбовцям службових жилих приміщень встановленим порядком у відповідності до вимог Інструкції погоджені протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60.

Факт розподілу ОСОБА_1 службового приміщення підтверджується.

Разом з цим інформується, що у разі переміщення по військовій службі до інших гарнізонів відповідно до вимог пункту 23 розділу IV Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення із списків особового складу військової частини (т. 1 а. с. 143).

З протоколу № 12 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 29 вересня 2023 року, а саме підпункту 1.1.2. пункту 1.1., вбачається: «Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від

21 травня 2020 року № 195 квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів МОУ виділено квартири, яким надано статус службового житла. Зазначені кватири персонально військовослужбовцям не розподілялись, оскільки відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України» були закріплені за посадами.

Сім`ї військовослужбовців до них заселялись згідно з наказами командирів військових частин за договором надання в користування військовослужбовцям ЗСУ службового (штатно-посадового) житла. Згідно з матеріалами справи полковника ОСОБА_1 , який заселився до ШПЖ, а саме - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (сім`я з двох осіб: він, дружина). Станом на 21 квітня 2023 року - дату розгляду питання переведення ШПЖ в службове та персональний розподіл її сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_1 відповідно до інформації, зазначеній в його довідці про проходження служби, з 16 вересня 2022 року проходить службу в м. Київ в Центральному воєнно-науковому управлінні Генштабу ЗСУ.

Тому, відповідно до вимог постанови від 02 лютого 1988 року № 37, Інструкції МОУ № 370, Алгоритму дій не може розглядатись як претендент на заселення службової квартири по м. Чернігові.

Розглянувши всі ці обставини, запропоновано відмовити Квартирно- експлуатаційному відділу м. Чернігів Міністерства Оборони України у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордерів згідно з пунктом 6 статті 14 Житлового кодексу України, «Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщеннями», затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, Алгоритмом дій посадових осіб та військовослужбовців Збройних Сил України, які проживають в службовому (штатно-посадовому) житлі та які виявили бажання щодо реалізацій своїх прав на забезпечення службовим житлом за місцем проходження військової служби, зокрема, ОСОБА_1 , сім`я з трьох осіб (він, дружина, син) (т. 1 а. с. 136-138).

Рішенням Виконавчого комітету ЧМР «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік» від 05 жовтня 2023 року № 626 відмовлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів у затвердженні спільних рішень житлових комісій про виділення житлової площі та видачу ордерів, зокрема, у пункті 8.2.2 ОСОБА_1 , сім`я з трьох осіб (він, дружина, син), на службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

(т. 1, а. с. 10, 101).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Городнича Т. В. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

31 січня 2019 року Міністерство оборони України видало наказ № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України».

01 лютого 2019 року начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України затверджено Порядок проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

Згідно з цим Порядком до службового (штатно-посадового) житла можуть бути віднесені житлові приміщення, які вже мають статус службових, житлові приміщення в об`єктах нового будівництва, реконструкції, придбані, набуті в порядку, передбаченому законодавством, на які зареєстровано право власності за Міністерством оборони України. Житлові приміщення включаються до службового (штатно-посадового) житла рішенням заступника МО України (згідно з розподілом обов`язків) за поданням головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. Приймання-передача службового (штатно-посадового) житла на баланс квартирно-експлуатаційного органу та закріплення його за військовою частиною на праві оперативного управління проводиться на підставі наказу Міністерства оборони України, а в подальшому - акта приймання-передачі основних засобів, передається документація на таке житло.

Наказ командира військової частини про закріплення службового (штатно-посадового) житла за відповідними посадами є підставою для укладення договору про надання в користування такого житла конкретному військовослужбовцю.

Зазначений договір не надає військовослужбовцю та членам його сім`ї права зареєструвати місце проживання за адресою відповідного житлового приміщення, а також не є підставою для державної реєстрації речових прав на житлове приміщення. Військовослужбовці, які забезпечуються службовим (штатно-посадовим) житлом та члени їх сімей реєструються за юридичною адресою військової частини.

Наказ Міністерства оборони України від 31 січня 2019 року № 40 є єдиним нормативним відомчим актом, який регулює правовідносини щодо тимчасового користування житловими приміщеннями, закріпленими за посадами військових частин.

Штатно-посадове (службове) житло, яким є спірна квартира, було надано ОСОБА_1 у тимчасове користування на договірних умовах на підставі договору № 1002/3224 про надання в користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового житла) (т. 1 а. с. 28-33). Вказаний експеримент триває, і на цей час він не визнаний таким, що суперечить законодавству України.

Чинне законодавство не передбачає можливості та порядку отримання військовослужбовцем для постійного проживання житла, яке було передане йому у користування на договірних умовах у зв`язку з проведенням експерименту із забезпечення житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20 (провадження № 61-7474св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20 (провадження № 61-14663св21), від 06 грудня 2023 року у справі № 752/11813/21 (провадження № 61-2071св23).

Відповідно до витягу із рішення Виконавчого комітету ЧМР від 21 травня 2020 року № 195 «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів» виділено квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Міністерства оборони України згідно з їхніми листами від 16 квітня 2020 року № 903, актами приймання-передачі від 17 березня 2020 року № 7,8,9 та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з протоколу засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 25 травня 2023 року № 60, за поданням квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, комісією розглянуто надання службового житлового приміщення шляхом зміни статусу штатно-посадове житло на службове 31 квартирам та прийнято рішення (пункт 31) про надання полковнику

Відповідно до пункту 19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби тощо.

У договорі про надання в користування спірної квартири зазначені аналогічні умови вивільнення житлового (службового) приміщення протягом одного місяця.

Отримуючи у користування спірне житлове приміщення на підставі вказаного вище договору, ОСОБА_1 зобов`язався звільнити житлове приміщення у разі переведення його на іншу посаду або звільнення його з військової служби.

Положення Порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України, які регулюють спірні відносини, не містять будь-яких виключень з обов`язку користувача звільнити житлове приміщення у разі переведення на іншу посаду або звільнення з військової служби.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки спірна квартира відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 січня

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 втратив право користування спірною квартирою та підлягає виселенню із службового (штатно-посадового) житла.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглянувши справу за заявою військовослужбовця, який разом з іншими членами сім`ї був виселений із кімнати в гуртожитку після припинення служби у Міністерстві оборони України, дійшов висновку про відсутність порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ вказав, що втручання, на яке скаржився заявник, переслідувало легітимну мету - захист інтересів економічного добробуту країни та прав інших осіб, а саме курсантів і працівників Національної академії оборони України й інших військовослужбовців, які потребували житло в зв`язку зі службою (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статті 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Саме суди першої та апеляційної інстанцій як суди факту здійснюють дослідження та оцінку доказів.

Дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення. Вона провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності та безперервності. Зокрема, під час судового розгляду справи суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з`ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання (стаття 228 ЦПК України).

Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов`язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань.

Посилання у касаційній скарзі на те, що у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у тих випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми права вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зазначені доводи заявника відхиляються касаційним судом з огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене за результатами оцінки у сукупності всіх доказів та обставин справи, та було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання. Водночас, як свідчить характер доводів заявника, вони фактично зводяться до незгоди із наданою судом оцінкою обставин справи та вказують на переоцінку доказів у справі, що суперечить положенням статті 400 ЦПК України.

Крім того, схожі висновки щодо порядку використання військовослужбовцями ЗСУ службового (штатно-посадового житла) вже викладені у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20, від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20, від 06 грудня 2023 року у справі № 752/11813/21.

З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій загалом дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , аргументи касаційної скарги, в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Городнича Тетяна Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

Популярні новини