Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.12.2019 року у справі №643/13607/18

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 643/13607/18

провадження № 61-22756св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталія Сергіївна, Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Державного підприємства "Сетам" на постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Н. С. (далі - приватний нотаріус КМНО Кірюхова Н. С. ), Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Солом'янський РВ ДВС ГТУЮ у місті Києві), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування результатів проведених електронних торгів, оформлених протоколом, та зобов'язання повернути майно.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 12 грудня 2012 року між нею та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено кредитний договір № 50007046, згідно з умовами якого їй надано кредит у розмірі 185 803,64 грн та додатковий кредит у розмірі 69
882,30 грн зі сплатою 9,90 відсотків річних за користування кредитними коштами, строком на 60 місяців, цільовим призначенням - на придбання автомобіля марки Volkswagen.

На забезпечення виконання зобов'язань, 28 грудня 2012 року між нею та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено договір застави транспортного засобу № 50007046, відповідно до умов якого вона передала в заставу банку транспортний засіб марки Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору,

05 лютого 2018 року приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н. С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості у розмірі 513 402,26 грн.

Постановою головного державного виконавця Солом'янського РВ ДВС ГТУЮ у місті Києві від 16 лютого 2018 року накладено арешт на автомобіль, який є предметом застави.

Порушення процедури звернення стягнення на предмет застави обгрунтовувала тим, що банк у порушення вимог статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", до початку процедури звернення стягнення не зареєстрував у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відомості про звернення стягнення на автомобіль, та не надіслав їй письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Вимога ТОВ "Порше Мобіліті" про дострокове повернення кредиту від 18 грудня 2017 року, яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, підписана неповноважною особою, зазначений у ній розмір заборгованості істотно відрізняється від вказаного у виконавчому написі - 474 445,35 грн, тоді як їй зазначена вимога не направлялася.

03 травня 2018 року за результатами проведення електронних торгів, предмет застави продано за 298 593,55 грн, переможцем торгів визнано ОСОБА_2.

Посилаючись на те, що розмір заборгованості не є безспірним, не направлення їй повідомлення ТОВ "Порше Мобіліті" про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис

від 05 лютого 2018 року № 82, вчинений приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н.

С. ; скасувати результати проведених електронних торгів, оформлених протоколом ДП "Сетам" від 03 травня 2018 року № 330269, щодо реалізації транспортного засобу марки Volkswagen, модель Passat, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; повернути їй спірний транспортний засіб, вилучивши його у ОСОБА_2 на підставі статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано виконавчий напис від 05 лютого 2018 року № 82, вчинений приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н. С., таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Визнаючи виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Порше Мобіліті" не надало нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, а також доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, та належного отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору.

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування результатів проведених електронних торгів та повернення транспортного засобу, суд зазначив, що підстави, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, а саме: визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріуса був чинний на час проведення торгів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування результатів проведення електронних торгів, оформлених протоколом

від 03 травня 2018 року № 330269, щодо реалізації транспортного засобу скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано недійсними результати проведення електронних торгів, оформлених протоколом від 03 травня 2018 року № 330269, щодо реалізації транспортного засобу марки Volkswagen, модель Passat, 2012 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення транспортного засобу шляхом вилучення у ОСОБА_2 змінено.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, визнанню недійсними підлягають також і електронні торги.

Висновок суду першої інстанції про те, що виконавчий напис нотаріуса був чинним на момент проведення прилюдних торгів, а тому торги вважаються такими, що проведені відповідно до закону, є необгрунтованим.

Змінюючи мотиви відмови у задоволенні вимоги про повернення майна, апеляційний суд виходив з того, що власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_4, у зв'язку з чим застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину шляхом повернення автомобіля позивачеві є неможливим.

Узагальнені доводи касаційних скарг та аргументів інших учасників справи

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП "Сетам", у якій заявник просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду

від 13 листопада 2019 року та залишити в силі рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню, то правові наслідки, які виникли внаслідок його вчинення є недійсними, зокрема електронні торги.

ДП "Сетам", яке виконує функції організатора електронних торгів, розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Вирішуючи зазначений спір, суд апеляційної інстанції не урахував правових висновків, викладених постановах Верховного Суду України від 24 жовтня

2012 року у справі № 6-166цс12, від 23 вересня 2014 року у справі № 3-112гс14,

від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, та постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 940/1454/17.

Оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах є правочином. Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1, 2, 3 та 6 статті 203 ЦК України (частинами 1, 2, 3 та 6 статті 203 ЦК України). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Ураховуючи, що відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення (у даному випадку - безпосередньо за результатами торгів), то підставами визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а також порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Жодних підтверджень про порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, та у зв'язку з цим порушення прав позивача, не надано.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій заявник просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду

від 13 листопада 2019 року, та залишити в силі рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд помилково визнав недійсними прилюдні торги у зв'язку з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 569/8884/17).

На час проведення прилюдних торгів з реалізації спірного автомобіля не існувало будь-якої заборони вчиняти певні дії з транспортним засобом або припинення торгів, виконавчий напис був чинним на час проведення торгів.

Судом не встановлено порушень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, який був чинним на момент проведення електронних торгів, і позивач не довела, що внаслідок проведених електронних торгів були порушені її права та законні інтереси.

Апеляційний суд не врахував правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 761/30446/16-ц, про те, що визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було звернено стягнення на предмет застави, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки у даній конкретній справі за даних фактичних обставин виконавчий напис нотаріуса був чинним на час проведення торгів.

Зважаючи, що електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення і не вплинули на права позивача, оскільки грошові кошти від реалізації транспортного засобу перераховані стягувачу ТОВ "Порше Мобіліті" на виконання її зобов'язання за кредитним договором, а тому вимоги заявника про скасування результатів проведених електронних торгів та повернення автомобіля не підлягали задоволенню.

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, у якому заявник просив касаційні скарги ДП "Сетам" та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, яка відповідає вимогам законності та обгрунтованості, залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалами Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ДП "Сетам" та ОСОБА_2, витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішення вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому у цій частині не є предметом касаційного перегляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено кредитний договір № 50007046, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 185 803,64 грн, що еквівалентно

22 826,00 доларів США, строк кредитування 60 місяців, зі сплатою 9,90 % річних, цільове призначення кредиту - придбання автомобіля марки "Volkswagen Passat", 2012 року випуску.

На забезпечення виконання зобов'язань, 27 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено договір застави транспортного засобу № 50007046.

Відповідно до пункту 5.1 договору застави заставодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, яке виникає у заставодержателя у випадку невиконання (або часткового виконання) заставодавцем своїх зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цих договором, при простроченні належного платежу.

Задоволення вимог заставодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя; шляхом звернення стягнення на предмет застави (пункт 5.2 договору застави).

Згідно з пунктом 5.4 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не узгоджено сторонами або передбачено законом.

18 грудня 2017 року ТОВ "Порше Мобіліті" направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту у повному обсязі, у якій вказано, що розмір заборгованості на поточну дату становить 474 445,35 грн, з яких: сума кредиту, яка стягується достроково, - 7 484,08 доларів США, що еквівалентно

206 598,03 грн; несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) - 258 521,80 грн; штрафні санкції відповідно до статті 8.3 договору - 9 325,52 грн.

Доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги, матеріали справи не містять.

05 лютого 2018 року приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н. С. на підставі заяви ТОВ "Порше Мобіліті" від 02 лютого 2018 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 82, яким запропоновано: звернути стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, 2012року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_1; за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, задовольнити вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" щодо невиплаченої у період із

12 грудня 2012 року по 18 грудня 2017 року заборгованості на загальну суму

513 402,26 грн, із яких: несплачені чергові платежі - 258 521,80 грн, штрафні санкції - 9 325,52 грн; сума кредиту до повернення - 208 394,21 грн; штраф у розмірі 20 % від суми кредиту - 37 160,73 грн.

Постановою головного державного виконавця Солом'янського РВ ДВС ГТУЮ в місті Києві Амборського А. В. від 16 лютого 2018 року накладено арешт на автомобіль Volkswagen, модель Passat, 2012 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, який належить боржнику ОСОБА_1, підстава: виконавчий напис № 82, вчинений 05 лютого 2018 року приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н. С.

03 травня 2018 року проведено електронні торги транспортного засобу Volkswagen, модель Passat, 2012 року випуску, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 03 травня 2018 року № 330369 переможцем торгів визнано ОСОБА_2; ціна продажу автомобіля

314 309,00 грн.

18 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу № 0541/2019/1469938.

15 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу № 0541/2019/1519985 ОСОБА_5 відчужила на користь ОСОБА_4 спірний автомобіль.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частини 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 -3 та частинами 5 , 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства ( ЦК України).

Частинами 1 , 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Частинами 1 , 3 статті 215 ЦК України, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити Частинами 1 , 3 статті 215 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1 -3 та частинами 5 , 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, я й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Судом першої інстанції визнано виконавчий напис від 05 лютого 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Кірюховою Н. С., таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішення зазначених позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Установивши, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проведена примусова процедура продажу предмета застави на електронних торгах, визнано таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд дійшов правильного висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц

(61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц

(61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц

(61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

ОСОБА_1 просила повернути їй спірний автомобіль, проданий на електронних торгах, вилучивши його у ОСОБА_2, обгрунтовуючи такі вимоги посиланням на статтю 216 ЦК України.

Судами встановлено, що 18 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу № 0541/2019/1469938, а 15 червня 2019 року ОСОБА_5 відчужила його на користь ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатними договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Застосування вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, виключає застосування інших вимог власника про визнання права власності чи інших вимог, спрямованих на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України.

Висновок про те, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, викладений Верховним Судом України у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14.

Основним речово-правовим способом захисту права власності є віндикаційний позов.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Таким чином, належним способом порушеного права позивача є витребування спірного транспортного засобу в останнього власника, тоді як ОСОБА_1 просила повернути їй спірний автомобіляь в порядку застосування статті 216 ЦК України, шляхом вилучення його у ОСОБА_2, який на час розгляду справи не був його володільцем.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини 1 , 4 статті 412 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про повернення майна шляхом вилучення його в особи, яка придбала його на електронних торгах, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним, у зв'язку з чим рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у частині вирішення зазначених позовних вимог підлягають зміні у частині обгрунтування підстав відмови у їх задоволенні, з викладенням мотивувальної частини судового рішення у редакції цієї постанови.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог про скасування результатів проведення електронних торгів, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, постанова Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у зазначеній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Державного підприємства "Сетам" задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у частині вирішення позовних ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни, Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2 про повернення майна змінити у частині обгрунтування підстав відмови у задоволенні зазначених позовних вимог, виклавши мотивувальну частину судового рішення у редакції цієї постанови.

Постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни, Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2 про скасування результатів електронних торгів залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко