Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.04.2019 року у справі №500/373/17

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 500/373/17

провадження № 61-7732 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня

2018 року у складі судді Бурнусуса О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у складі колегії суддів:

Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_3 про розірвання договору.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 травня 2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір № 6 В/6 про участь у спільному будівництві об'єкту "Житловий будинок з 28-ма квартирами" (далі - договір) за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт нерухомості; житловий будинок), за яким він є виконацем,

а відповідач - замовником будівництва об'єкта нерухомості.

Оскільки житловий будинок не був збудований, 12 грудня 2016 року він направив на адресу ОСОБА_3 пропозицію про переведення боргу

по вказаному договору, у якій вказав, що товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Горлан" згодне прийняти на себе зобов'язання за договором та передати замовнику об'єкт будівництва,

але у житловому будинку за адресою:

АДРЕСА_2. До вказаної пропозиції було додано проєкт договору про переведення боргу та проєкт згоди про переведення боргу, однак він не отримав відповіді.

З урахуванням наведеного на підтвердження частини другої статті 652

ЦК України ОСОБА_1 просив суд розірвати договір

від 25 травня 2011 року № 6 В/6 про участь у спільному будівництві об'єкту "Житловий будинок з 28-ма квартирами" за адресою:

АДРЕСА_1, укладений між ним та ОСОБА_3.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

від 23 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено обґрунтованості аргументів щодо істотної зміни обставин після укладення оскаржуваного договору, яка була б пов'язана з неможливістю його виконання.

Крім того, суд посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 910/21034/17.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щосудом першої інстанції вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин положень

ЦК України, які регулюють питання виконання робіт за договором підряду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 500/373/17 із Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що правовідносини, які склалися між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідач фактично отримав квартиру, яку повинен був отримати за договором від 25 травня 2011 року № 6 В/6, але за рахунок виконання ТОВ "Горлан" договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 16 серпня 2012 року.

Вважав, що є підстави для розірвання договору про участь у спільному будівництві об'єкту нерухомості.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

16 жовтня 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що 25 травня 2011 року між ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 було укладено договір № 6 В/6 про участь у спільному будівництві об'єкту нерухомості за адресою:

АДРЕСА_1 (а. с. 4-5, т. 1).

Згідно з пунктом 2.1. вказаного договору замовник (ОСОБА_3) зобов'язався здійснити фінансування будівництва об'єкта нерухомості,

а виконавець (ОСОБА_1) - збудувати та здати в експлуатацію житловий будинок, після чого передати об'єкт нерухомості замовнику

у власність у строк до 30 червня 2012 року. Замовник зобов'язався передати виконавцю суму у розмірі 511 115,00 грн, що еквівалентно

63 900,00 доларів США, яка включає в себе оплату за будівництво квартири НОМЕР_1 з трьома кімнатами загальною площею 109,1 кв. м на першому поверсі (пункт 3.2. договору).

У пункті 9.2. договору зазначено, що кінцева загальна площа об'єкту нерухомості (квартири) вимірюється та відображається письмово в акті прийому-передачі робіт.

Сторони здійснюють кінцеві взаєморозрахунки на підставі вимірюваної кінцевої загальної площі об'єкта нерухомості (квартири).

ОСОБА_3 здійснив оплату за умовами договору, що підтверджується розписками про отримання грошових коштів, які підписані сторонами

(а. с. 127-130, т. 1).

Оскільки кінцева загальна площа об'єкта нерухомості становила 115,9 кв. м, надлишкова площа була оплачена додатковим платежем у розмірі

30 000,00 грн, що підтверджується розпискою, підписаною сторонами

(а. с. 131, т. 1).

Загальні підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України. Частиною першою вказаної норми закріплено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2 статті 651 ЦК України).

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 652 ЦК України

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами,

які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,

що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється

з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частини 2 , 3 статті 653 ЦК України).

Право замовника та виконавця на розірвання договору, а також порядок його розірвання, визначено пунктами 5.1., 6.1. договору.

Ініціатором розірвання договору в даному спорі є ОСОБА_1 (виконавець), однак згоди щодо розірвання договору сторонами досягнуто не було. При цьому ОСОБА_3 наполягає на виконанні оскаржуваного договору.

У разі, коли сторони не досягли згоди щодо розірвання договору з підстав, встановлених частиною 4 статті 652 ЦК України, він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, лише за наявності одночасно умов, визначених вказаною нормою.

Зі змісту статті 652 ЦК України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред'явлення вимоги про розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали би договору або уклали його на інших умовах.

Тобто розірвання договору через істотну зміну обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли залишення відповідного правочину в силі призведе до завдання шкоди стороні, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на первісних умовах. При цьому можливість розірвання договору пов'язується безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 12 червня 2018 у справі № 910/21034/17 і він відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 23 травня 2011 року

(справа № 3-47гс11).

Враховуючи вищевказане, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність підстав для розірвання договору в силу положень статті 652 ЦК України, оскільки позивачем не доведено істотної зміни обставин після його укладення.

Посилання касаційної скарги про те, що оскаржуваний договір за своєю правовою природою є договором підряду, відхиляються Верховним Судом

у силу їх безпідставності, так як вже були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства,

і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня

2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня

2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова